ВГО «Успішна Україна» оголошує
конкурс фотографій

Новини

RSS 2.0 RSS 2.0

Наші партнери



Наші публікації
31 серпня 2009

Чи висуне криза нову еліту?

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»


Україна, яка нещодавно йшла попереду всієї Європи, 2009 року подає світу й своїм громадянам неприємні сигнали. Рейтингові агенції знижують для нашої країни свої оцінки, іноземні міністри остерігаються, щоб українська криза не виявилася заразною і не зробила в Європі ефект доміно. Але, мабуть, найконкретніший і найгірший сигнал оповістили в Нацбанку, повідомивши, що в першому місяці року ВВП країни впав проти січня минулого року (майже на 20%).

Та чому про динаміку ВВП країна дізнається не від Держкомстату, а від Нацбанку (результатами своїх розрахунків вважав за можливе поділитися керівник групи радників голови НБУ Валерій Литвицький)? Відповідь на це запитання здається ще небезпечнішою, ніж вищенаведений показник. Виявляється, наш уряд вирішив помістити громадян у такий собі інформаційний вакуум, і, як сказав журналістам директор економічних програм Фонду Разумкова Василь Юрчишин, Держкомстат під натиском Кабміну вирішив приховувати реальну ситуацію й повідомляти українцям лише квартальні дані. Але, як вважає експерт, «негативні хвилі сходяться саме наприкінці першого кварталу», і саме в цей час влада повинна бути готовою до «великих соціальних заворушень».

Утім і Юрчишин, і директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталій Кулик заспокоюють: до силових акцій і якогось великого безладдя справа не дійде. За даними досліджень Центру, українці хочуть змін і навіть чекають появи «буремних» ватажків протестних акцій, але переважно долучатися до них не збираються — вважають за краще відсиджуватися на кухні. А що ж еліта, покликана генерувати ідеї та вести країну крізь усі бурі та кризи? Чи допоможуть їй у цьому «кухонні» настрої суспільства?

Є надія, що криза прикличе до життя нову еліту. Стара, на думку соціологів, наскрізь корумпована — на неї жодної надії, хіба що влаштує сама собі люстрацію. Проте на це, звісна річ, особливо розраховувати не варто. А можливо, «монополісти у владі» хоча б заборонять собі обиратися кілька термінів поспіль? Або вирішать, що можна, та лише через раз. Як зазначає Кулик, останнє могло би мати для країни лікувальний ефект. Однак поки що, згідно з даними опитувань, проведених Центром, «кіндер-сюрпризи» для нас «випускає» в основному телебачення, працюючи своєрідним ліфтом і водночас фільтром для нової еліти. Блакитний екран виводить її у світ і робить популярною, але він же її і гробить, прищеплюючи бажання подобатися і заражаючи вірусом популізму. Більшість опитаних не довіряє телевізійним політикам, хоча саме за допомогою нічного ток-шоу знайомиться з ними і формує своє уявлення про «нові обличчя» у політикумі.

Зрештою, всі нинішні розмови про зміну еліт не в останню чергу викликані пошуками кандидата на заміщення вакантного, після подання у відставку Віктора Пинзеника, місця центрового урядового гравця — міністра фінансів. Пинзеник, мабуть, розумів, що меморандум із Міжнародним валютним фондом — зовсім не пустий папірець. Він був певен, що уряд робить фатальну помилку, в односторонньому порядку відмовляючись виконувати цей документ. Чи візьме його на озброєння новий міністр? Ким би він не був, йому доведеться враховувати думку експертів стосовно того, що в разі припинення співпраці з МВФ і переорієнтації уряду на міждержавний кредит від РФ, непокритий дефіцит бюджету може зрости до 54 мільярдів гривень. З іншого боку, як вважає генеральний директор Бюро економічних і соціальних технологій Валерій Гладкий, який назвав журналістам цю цифру, програма МВФ є «якорем для непопулярних економічних реформ, і зараз саме час їх провести». Він також попереджає майбутнього голову Мінфіну, що ніхто в світі, крім Росії, не підтримає Україну кредитом, якщо вона не відновить співпрацю з МВФ.

Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, змальовуючи особливості української моделі виходу з кризи, підкреслює, що основним інструментом, який обмежує падіння в реальному секторі економіки, мають бути заходи з поліпшення бізнес-клімату. Крім того, експерт підкреслює, що НБУ в жодному разі не повинен прямо фінансувати бюджетний дефіцит і не має права поступатися своєю незалежністю. Водночас новий міністр, як вважає експерт, повинен бути самодостатньою і незалежною людиною, не допускати нецільового використання стабілізаційного фонду бюджету, і головне — провести непопулярну політику та непопулярні реформи. На думку Устенка, головний фінансист країни має бути не політиком, а професіоналом, технократом. Натомість Гладкий вважає, що міністру доведеться виявити мужність і протистояти прем’єр-міністру в питанні співпраці з МВФ. Шантажувати Фонд можливістю російського кредиту, на його думку, неприпустимо і може скінчитися дефолтом.

http://www.day.kiev.ua/264746/



Коментарі

Захист від спаму *
 
УКР   РУС   ENG
пошук




e-mail:

© 2004-2007 ВГО "Успішна Україна". Усі права на матеріали, що знаходяться на сайті, охороняються у відповідності з законодавством України. У разі будь-якого використання матеріалів сайта, гіперпосилання на www.uspishnaukraina.com.ua є обов'язковим.