ВГО «Успішна Україна» оголошує
конкурс фотографій

Новини

RSS 2.0 RSS 2.0

Наші партнери



Наші публікації
24 листопада 2008

СТРАТЕГІЯ ЧИ СТРАЖДАННЯ І СТРАХ?

Бойко Ю.В., Голова правління ВГО «Успішна Україна»

Аліса запитує Чеширського кота: «Скажіть, будь ласка, куди мені звідси йти?
 Це багато в чому залежить від того, куди ти хочеш прийти, - відповів Кіт.
 Та мені майже все одно, - почала Аліса
 Тоді все одно, куди йти, - сказав Кіт.
 Лише би потрапити куди-небудь, - пояснила Аліса.
 Не бійся, куди-небудь ти обов’язково потрапиш, - сказав Кіт, -  звичайно, якщо не зупинишся на півдороги».
Л. Керролл «Аліса в країні чудес»

Вступ

Епіграф  статті є  класичним тлумаченням стратегії.  Спочатку я намагався використати в епіграфі щось українське.  Відкрив «Антологію афоризмів» (Донецьк, «Сталкер», 2004). Там на «Стра…» тільки 2 речі: страждання і страх. Не знаю, чи змінились за 4 роки «стра» - пріоритети у авторів «Сталкера», але в української політичної еліти – точно - НІ. Стратегії розвитку країни як загальнонаціонального проекту немає. Ніколи українські керманичи не представляли суспільству велику МЕТУ, не показували громадянам ШЛЯХ і не вели наполегливо народ до цієї мети. Чи можна змінити «стратегічну» ситуацію в Україні і як?

«Український прорив» і інші стратегічні ініціативи

Мені можуть заперечити – БЮТ виграв парламентські вибори – 2007 з чіткою стратегією -  програмою реформ «Український прорив». Так, але на сьогодні ця стратегія виглядає непереконливою. По – перше, тому, що згідно теорії стратегічного планування, стратегія може стати переможною, якщо вона народжена у тісній співпраці лідерів (політичної еліти) і виконавців (суспільства). Цього не було – обговорення стратегії на сайті www.kraina.org.ua не стало загальнонаціональним проектом, інші політичні сили (навіть партнери по коаліції) не підтримали стратегічний порив БЮТ. По – друге, згідно тій самій теорії, стратегія буде успішною, якщо країна послідовно реалізує цю стратегію і аналізує кожен свій крок на відповідність стратегії. Чи багато звітів Уряду про послідовне виконання стратегії побачила Україна? БЮТ, на мою думку, абсолютно безпідставно не використовує свою конкурентну перевагу – наявність стратегії – в політичній боротьбі. Якщо бути обєктивними, друга причина не є вирішальною з огляду наявності першої: не будуть українці жити за стратегією, не узгодженою з ними! За існуючої суспільно – політичної обстановки громадяни не дуже активно реагують на появу інших стратегічних проектів («Український форум», Фонд «Ефективне управління», www.zavtra.ua і інші). Не розглядає суспільство стратегію як можливий шлях виходу країни на нові високі рубежі конкурентоздатності, достатку… Які початкові умови для тих, хто хоче зробити подальший розвиток країни системним і стратегічним?

Стратегічні перспективи

Розробити, прийняти і виконувати стратегію розвитку країни -  надскладне політичне завдання. Проблеми – на кожному кроці:

-           в ментальності громадян (політиків, чиновників… в тому числі) прописане  небажання і невміння мислити стратегічно. Я вперше зіштовхнувся з цим в своєму бізнесі (як важко змусити наших співробітників розробляти і виконувати стратегію!). Причина –  немає «школи», а видатних  результатів майже в усіх сферах діяльності ще можна досягати нахабно, швидко і без стратегій;

-          Відсутня сильна держава. В Росії є стратегія – 2020, бо там є сильна державна влада. Вона може мислити і діяти стратегічно. В нас держава – самий слабкий і, відповідно, нездатний до стратегічного мислення, компонент суспільства;

-          Найнебезпечніша  загроза проектам розробки стратегії України - нестабільність. В нестабільному суспільстві  «нестратегічна» поведінка громадян є об’єктивною. Всі, хто може щось зробити (заробити), роблять це сьогодні, бо що буде завтра – невідомо. Це відповідає  теорії стратегічного планування: якщо суспільство не знатиме, як себе вести у ключових питаннях, поведінка людей весь час буде базуватись на інстинктах виживання /1/ - як це відбувається зараз;

-          Українське суспільство є надзвичайно складним, що майже виключає приживання на нашому ґрунті стандартних рішень, штампів (наприклад, пропозицій західних стратегів).

Класичний підхід до розробки стратегії

Класичні етапи розробки стратегії:

-          Аналіз сьогоднішнього стану: ключові сильні і слабкі сторони країни, ключові можливості і загрози розвитку;

-          Мета  (Риси майбутньої країни);

-          Можливі сценарії розвитку країни (руху до мети) і стратегії поведінки для цих сценаріїв;

-          Що робити в першу чергу (ліквідація критичних відставань і встановлення правил гри);

-          Довгострокові пріоритетні завдання і цільові програми для цих пріоритетних напрямків розвитку  (класичний приклад – стратегія розвитку автомобілебудування в Японії /2/).

Стратегічна абетка

Центральним питанням підходу до стратегічного планування розвитку держави я вважаю формування обмеженого переліку ключових (визначальних) положень (принципів), так звану «стратегічна абетка». Стратегічні лідери  мають встановити «зміст літер» цієї абетки, що дасть правила гри (домовленості суспільства з ключових питань життя країни). Вони мають бути узгоджені у рамках кожної політичної сили і, бажано, між ними – в Конституції чи законах. По кожному правилу партії дають чіткий рецепт його виконання. Всі ці правила мають бути викладені у простому вигляді і неухильно дотримуватись, оцінюватись, оприлюднюватись, критикуватись і т.д. Це дасть можливість зосередити увагу суспільств саме на основних (ключових, стратегічних) питаннях. Сьогодні політикам і чиновникам для збереження влади вигідно утримувати суспільство подалі від стратегічних завдань держави. Тому майже весь медійний простір заповнений балачками і суперечками про все, а про головне – стратегічне – тільки мимоходом (замість щомісячного  звіту політичної еліти перед суспільством про кожний стратегічний крок). ЗМІ коли усвідомлено, коли мимоволі, підіграють політикам.

Розглянемо декілька прикладів «літер» стратегічної абетки:

Літера І. Мета (Куди хочемо прийти?) (варіанти): 1)Європейська країна Західного зразка, член ЄС («Польща») чи 2)Слов’янська країна союзу з Росією («СРСР – 2») чи 3)Могутня нейтральна країна («Північна Корея»). Кожна політична сила, що пропонує свій варіант, пропонує шлях («Як досягти»);

Літера ІІ. Стратегія приватизації: 1)Продовження існуючої («повільний дерибан») чи 2)Хазяйський розпродаж чи 3)Стрімке «збуття з рук» (щоб викорінити головне джерело нестабільності в державі – неприватизоване майно). Кожна політична сила, що пропонує свій варіант, пропонує шлях («Як досягти»);

Літера ІІІ. Спосіб переходу до цивілізованих  стандартів в бізнесі: 1)Відкриття кордонів (здача іноземцям) чи 2)Поступовий плановий перехід. Кожна політична сила, що пропонує свій варіант, пропонує шлях («Як досягти»);

Літера ІV. Тип економіки: 1) Індустріальна чи 2) Постіндустріальна чи 3) Економіка знань. Кожна політична сила, що пропонує свій варіант, пропонує шлях («Як досягти»);

Літера V. Спосіб спонукання (примусу) існуючих влади і еліт до поведінки в інтересах України: 1)Страх революції  чи 2)Страх появи нової справжньої політичної сили чи 3)Мирний протест громадян (саботаж виборів, робота за кордоном і еміграція  з розряду «рятуйся хто може») чи  4) Повірити ще раз якійсь з існуючих політичних сил, яка збудує стратегію розвитку країни з «цеглин» - «літер», кожну з яких можна побачити і перевірити, а потім буде її суворо дотримуватись в усіх своїх вчинках чи …

І так далі по всім сферам життя країни (зовнішня політика, державна влада, економіка, культура…). В моєму варіанті «стратегічної абетки» і відповідних рецептів  - двадцять «літер».

Приклад використання

«Стратегічна абетка», узгоджена з основними політичними силами і суспільством, може бути ефективним інструментом аналізу, моніторингу стратегічних пропозицій. От, наприклад, Концепція економічного розвитку України на 2008 – 2015 рр (попередня версія 9.04.2008, розробник – Фонд «Ефективне управління» www.feg.org.ua ):

-          Літера ІІІ: Судячи з тексту Концепції, пропонується  «цивілізувати» українських громадян і економіку  шляхом повного відкриття кордонів в усіх змістах (для іноземного бізнесу, капіталу тощо). Не факт, що такий спосіб відповідає ментальності і очікуванням громадян. Я вважаю, що весь час незалежності українське суспільство потерпає від передчасного запровадження реформ, які не відповідають стану суспільства. Весь час це призводить до несуттєвого покращення життя більшості громадян, суттєво збагачуючи тільки маленьку частку суспільства. Можна передбачити, що повне відкриття кордонів, що пропонується, додатково до українських олігархів збагатить і іноземних…;

-          Літера ІV: за мету взято побудову розвинутої індустріальної економіки з елементами постіндустріальної,  всупереч передовим світовим тенденціям побудови економіки знань;

-          Літера V: відсутні пропозиції інструментів, які б заохочували (змушували) українську владу виконувати цю Концепцію (як і інші закони, норми і т.д.). Більше того, реформування центрального держапарату автори відносять на заключний – 3й етап реформ. Чи автори Концепції знають секрет, як змусити існуючий держапарат (без реформування) ефективно виконувати перші 2 етапи реформ?!

Ці критичні зауваження щодо Концепції економічного розвитку України на 2008 – 2015 рр не перекреслюють її цінність, а тільки підкреслюють необхідність загальнонаціонального обговорення і узгодження ключових положень «стратегічної абетки».

Не все так просто. Стратегічний пазл

Нажаль, розробку і узгодження стратегії розвитку країни неможливо здійснити на рівні абетки. Причина: кожна «літера» абетки на практиці є частиною пазлу стратегії. Це означає, що «літери» - частини пазлу - мають стикуватись одна з одною. Причому, по великому рахунку, стиковка має бути не двомірною, як у випадку звичайного пазлу, яким забавляються наші діти, а багатомірною. Тим цікавіше для наукової, політичної і економічної еліти України пазл під назвою «Стратегія України» скласти.

Стратегічні завдання для нормальних громадян

Критичне завдання для суспільства, на мій погляд, стосується «літери V»: Як за існуючих умов спонукати (примусити) владу і еліти працювати на Україну? Уважно читаю статті незадоволених, небайдужих до долі країни людей: рецепту немає. Я теж не бачу оригінальних «батогів і пряників» для еліти, крім очевидних: 1) Страх революції (навряд чи реально, хоча б з огляду на те, що 57% громадян вважають себе щасливими)  чи 2) Страх появи нової, докорінно відмінної від існуючих, політичної сили (вірогідність невелика з огляду на те, що на моїх очах не визріли вже декілька таких проектів) чи 3) Страх мирного протесту громадян (саботаж виборів, страйки, інвестування за кордон,  робота за кордоном, еміграція і інше з розряду «рятуйся хто може!») чи 4) (Увага - пряник!) Повірити ще раз якійсь з існуючих політичних сил, яка «стратегічно одумається»,  збудує стратегію розвитку країни з «цеглин – літер», кожну з яких можна уявити (і перевірити), а потім буде її суворо дотримуватись в усіх своїх вчинках. Прийняття і виконання стратегії удається на сьогодні чи не єдиним засобом наведення порядку в країні. Це надважливо, бо відомі науковці прогнозують: до 2050 року «країнам, які добилися у себе найбільшого порядку і які мають намір просувати цей порядок в інші країни, буде сприяти найбільший успіх» /3/.

Стратегія може стати зручним інструментом в руках суспільства, яким можна спробувати виховати еліту. Наприклад, слухати доповіді еліти тільки з стратегічних питань, тільки на мові зрозумілих всім «літер стратегічної абетки». Решту – про її внутрішні розбірки і процес створення ефективної влади доцільно ігнорувати, поки еліта не виконає свої історичні  обов’язки хоча б наполовину. Потім – долучитись до контролю, допомоги.   Тобто найкращий рецепт поведінки громадян – займатись собою, ігнорувати політичне шоу, аж доки існуючі політики чи навчаться чомусь путньому, чи, …як би знайти вираз  пом’якше … ось, знайшов: не вийдуть на пенсію. Оптимізму додає те, що все більше молоді з гумором дивляться на те, що відбувається, активно використовують політичні ігри для того, щоб заробити копійчину. Років через 10, награвшись, накохавшись вони прийдуть в політику і будуть робити по - своєму. Може й раніше з огляду на те, як активно розпочинаються деякі молодіжні проекти рівня стратегічної надії: Острозький клуб, www.zavtra.ua,   www.fmlu.org.ua  і інші.

Що може зробити налаштована оптимістично громадськість для того, щоб Україна отримала стратегію? Тиснути на політиків з вимогою прийняття стратегії і брати участь у розробці стратегії:

-          Роз’яснювати політикам і громадянам, що політичні партії без ідеології і стратегії – це пустушки чи олігархічні інструменти. Голосування за такі партії означає подальше життя у безладі;

-          Формувати стратегічну «абетку» і роз’яснювати її зміст громадянам, в першу чергу – політикам;

-          Підтримати ініціативу Уряду із створення одного з перших «навколо державних» органів з питань розробки і виконання стратегії – Національної стратегічної асамблеї (НСА), консультативно – дорадчого органу при Кабінеті Міністрів України.

Всі ми погоджуємось, що стратегія – це справа політиків, але також знаємо, що стратегія буде переможною тільки за умови активної участі всіх шарів суспільства у її виробленні і реалізації. НСА може стати простягнутою  рукою допомоги від суспільства до влади, яка є такою, як вона є:

-          Допоможе улагодити міжпартійні суперечки в ім’я стратегії і включити в стратегію такі положення, заперечувати які не зможуть всі провідні політичні сили;

-          Зможе виробити дієві засоби узгодження позицій інших учасників стратегічного процесу;

-          Запропонує ефективні інструменти реалізації пропозицій НСА владою;

-          Стане сама і вимагатиме від влади бути взірцем законослухняності у стратегічних питаннях;

-          «Підставить плече» політикам, якщо буде треба розтлумачити суспільству непопулярні кроки.

Вдасться це зробити – страждання і страх в Україні будуть переможені назавжди, і ми потрапимо не кудись, а до суспільства нормального цивілізованого життя…

Література

/1/ С. Кови. Восьмой навык. М., 2006.

/2/ Ж.Васконселлос-и-Са. Стратегические ходы. Днепропетровск, Баланс Бизнес Букс, 2007.

/3/ Д. Рингланд. Сценарное планирование для разработки бізнес – стратегии. 2-е изд. М.: ООО «И.Д. Вильямс», 2008.

Квітень 2008 р



Коментарі

Захист від спаму *
 
УКР   РУС   ENG
пошук




e-mail:

© 2004-2007 ВГО "Успішна Україна". Усі права на матеріали, що знаходяться на сайті, охороняються у відповідності з законодавством України. У разі будь-якого використання матеріалів сайта, гіперпосилання на www.uspishnaukraina.com.ua є обов'язковим.