Введення антикорупційного законодавства

Президент рішуче й жорстко виступає на підтримку згаданого законопроекту. «Кричущою проблемою в роботі державної влади, — переконує він співгромадян, — є корупція та зловживання повноваженнями. Посади в управлінській вертикалі часто перетворюються на приватні годівниці для чиновників. Не дивно, що останніми роками Україна стабільно посідає останні місця в простоті ведення бізнесу та сприятливості бізнес-клімату». «Щоб отримати будь-яку резолюцію чиновника, у нас доводиться чекати тижнями й місяцями, — продовжує Президент. — Жити в такій країні людині стає дуже некомфортно. Бюрократія відштовхує людину від держави, перетворює владу на чужу й навіть ворожу людині силу». «Саме тому, — підкреслює Янукович, — ми почали глибоку реформу державної влади... Почали ми з себе — з центральних органів влади».

Нагадаємо незвичайну історію цього законопроекту. Антикорупційне законодавство було схвалене парламентом України та підписане президентом Віктором Ющенком улітку минулого року. Передбачалося, що воно набере чинності рік тому. Але терміни двічі переносилися. У квітні цього року міністр юстиції Олександр Лавринович заявив про вкрай низьку якість ухваленого раніше пакета антикорупційних законів. На думку міністра, вони в деяких випадках, швидше, стимулюють корупцію, обмежуючи конституційні права громадян. Цим пояснювалася тривала затримка із набуттям антикорупційним законодавством чинності.

З’явилися навіть сумніви, що вдосконалене законодавство набере чинності з 1 січня наступного року. Директор Центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребінський 6 грудня звинуватив у цьому Міністерство юстиції, яке, на думку політолога, «свідомо блокує певні позиції, які можуть показати, що влада хоче справедливості». Він переконував, що чиновники всіляко перешкоджатимуть антикорупційним нововведенням, оскільки їм та їхнім сім’ям невигідні умови оприлюднення доходів.

Уже наступного дня заступник голови Адміністрації Президента Ірина Акімова сказала в Лондоні на конференції, присвяченій Україні: «Антикорупційне законодавство створює багато проблем. Міністерство юстиції спільно з Адміністрацією Президента готує більш комплексний антикорупційний закон, який виправить якщо не все, то більшість помилок». Щодо помилок Акімова, схоже, не обмовилася. Навіть під час цієї конференції один із іноземних юристів піддав критиці підготовлюване антикорупційне законодавство України. Зокрема, за його словами, позбавлена сенсу заборона посадовій особі однієї компанії обіймати посаду в іншій компанії.

А от шеф Акімової Сергій Льовочкін нещодавно назвав підготовлюване антикорупційне законодавство однією зі складових перетворень у країні й повідомив, що в Адміністрації практично завершена робота над ним. Льовочкін уточнив, що «антикорупційний пакет включатиме базовий закон і зміни до вже ухвалених антикорупційних законів. Це буде один потужний блок, який дасть відповіді на питання, як країна боротиметься з корупцією найближчими роками». Він також висловив упевненість, що Верховна Рада ухвалить запропоноване Президентом антикорупційне законодавство ще цього року. «Ми таку домовленість зараз шукаємо з фракціями й керівництвом парламенту», — додав Льовочкін.

І от домовленості, схоже, досягли. Але дивно, що поправки, всупереч словам і, вочевидь, вказівкам Президента, виявилися на користь чиновників. Наприклад, покарання за дрібний (до 85 грн.) і великий — від 85 до 3400 грн. — хабарі розділене. Тих, хто попався на дрібних підношеннях, пропонується штрафувати, але не позбавляти свободи. Майже втричі зменшено суми, в межах яких можна робити дарунки. (Цікаво, чи вкладеться в них машина троянд, отримана до дня народження від співробітників по Кабміну прем’єр-міністром Азаровим?) Зараз чиновникам узагалі заборонено отримувати дарунки, а якщо заборону порушено, то накладається штраф (425—850 грн.), а сам дарунок або його вартість вилучаються в дохід держави. Заборонено приймати дарунки від підлеглих, фізичних і юридичних осіб за рішення, дії або бездіяльність у їхніх інтересах, а також у тому випадку, якщо чиновник отримує дарунок з мотивів, пов’язаних з його службовим становищем.

Поки що отримання хабара в будь-якому розмірі карається штрафом 12 750—25 500 грн. або позбавленням волі на два-п’ять років. Отримання великого хабара (3 400 грн. і більше) або посадовою особою, що обіймає відповідальне становище (керівником-держслужбовцем, суддею, прокурором, слідчим), або за попередньою змовою з групою осіб, або повторно, або об’єднане з вимогою хабара карається позбавленням волі на 5—10 років з конфіскацією майна.

Тепер «дрібному» хабарникові (до 85 грн.) загрожуватиме штраф (8 500—12 750 грн.) або арешт на шість місяців. За хабар від 85 грн. до 3400 грн. пропонується карати штрафом у 12 750—25 500 грн. або позбавленням волі на два-п’ять років, а також забороною обіймати певні посади на строк до трьох років.

Особливе обурення критиків законопроекту викликає положення про те, що чиновник буде зобов’язаний подавати дані про доходи, майно й витрати лише стосовно себе.

Тим часом на другий день після того як у Верховній Раді шукали згоди в темній залі й, вочевидь, «сильно» знайшли (!), парламентарії більш ніж конституційною більшістю (316 голосів) ратифікували конвенцію Ради Європи про відмивання, пошук, арешт і конфіскацію доходів, отриманих злочинним шляхом, і про фінансування тероризму. Щоправда, під час обговорення цього законопроекту народний депутат Володимир Яворівський (фракція БЮТ) зазначив, що під цю конвенцію «абсолютно немає національної бази для боротьби з корупцією». На його думку, треба спочатку ухвалити закони, що сприятимуть боротьбі з корупцією й відмиванням грошей, а потім ратифікувати конвенцію. А народний депутат Юрій Кармазін (фракція НУ-НС) вважає: перш ніж ратифікувати конвенцію, слід денонсувати наявну угоду між Україною й Кіпром про уникнення подвійного оподаткування й створити в національному законодавстві «перешкоди для виведення коштів з України в будь-які інші офшорні зони».

Проте ратифікацію не стали відкладати й успішно здійснили. І того ж таки дня українська делегація у складі представників Мін’юсту відбула до Варшави для участі в засіданні «Боротьба проти корупції», скликаному в рамках ініціативи ЄС «Східне партнерство».

Але чим, власне, могла похвалитися на цій нараді Україна? Законодавством, що приймається «на виплат»? Чи тим, що деякі з наближених до попередньої влади чиновників сидять у київському СІЗО? Чи тим, що колишнє керівництво уряду тепер регулярно, мов на роботу, ходить до Генпрокуратури? І як тут не прислухатися до тих, хто кричить про розправи над опозицією? До сьогодні єдиним реальним антикорупційним козирем влади було звільнення й затримання голови Державної інспекції з контролю за цінами Тетяни Рудь, підлеглі якої (!) були спіймані на хабарі. Екс-міністр економіки Василь Цушко (недавно його призначено головою Антимонопольного комітету) заявляв, що «цей факт стане ваговитим доказом того, що для нової української влади слова про боротьбу з корупцією — не популістське гасло, а реальне завдання, для вирішення якого уряд має намір докласти всіх можливих зусиль».

Може, Україна змогла ліквідувати корупцію при проведенні процедури державних закупівель? Таке твердження, як виглядає, може викликати скептичні посмішки як в українських, так і в закордонних експертів. Наприклад, партнер Міжнародної юридичної групи AstapovLawyers Олег Мальський вважає, що виведення низки видів діяльності з процедури держзакупівель, запропоноване Міністерством економіки, може призвести до неконтрольованої бюджетної розтрати. «Якщо не встановити відповідний фінансовий поріг, цілком можливі доволі об’ємні закупівлі за державні кошти, й не буде контролю узгодження таких закупівель», — сказав він після аналізу законопроекту, що з’явився на сайті Мінекономіки.

Керуючий партнер Адвокатського об’єднання Arzinger Сергій Шкляр бачить небезпеку законопроекту в тому, що він збільшує корупційний потенціал окремих положень закону про держзакупівлі й сприяє зловживанням з державними коштами в обхід конкурсної процедури.

Як усе це розуміти? І знову хочеться послатися на Президента. Вітаючи минулої суботи з професійним святом міліціонерів, він констатував, що сьогодні організована злочинність в Україні стає більш завуальованою й професійною... «Ми не можемо допустити, щоб на труднощах українського народу збагачувалися шахраї», — сказав Янукович.

Звідси два висновки. Перший: злочинна корупція також стає більш завуальованою, професійною й тому успішно лобіює свої інтереси на всіх рівнях, аж до законодавчого. Другий: на жаль, новітні антикорупційні законопроекти навряд чи завадять корупціонерам збагачуватися. Якщо когось і «заметуть», то, як і сьогодні, лише напоказ...

P.S. Голова Верховної Ради Володимир Литвин вчора запропонував відкласти намічене на 1 січня 2011 року набуття чинності законів про протидію корупції, ухвалених ще 2009 року, або скасувати їх взагалі у зв’язку з внесенням Президентом України Віктором Януковичем проекту закону про заходи із запобігання корупції в Україні.

http://www.day.kiev.ua/298388/

  Загальний список

Ім'я, Прізвище *
E-mail
Захист від спаму *
Текст повідомлення *