Адміністративна реформа в Україні — крок назустріч ЄС?

В ЄС немає уніфікованих стандартів щодо того, який вигляд повинні мати уряд і система виконавчої влади. Кожна держава — член ЄС сама вирішує, скільки членів уряду, які міністерства й відомства є в системі. Тому складно сказати однозначно, чи відповідає цей крок Києва європейським стандартам, і навряд чи ЄС коментуватиме це питання.

Скорочення кількості міністерств Євросоюз може оцінити позитивно, бо Україна мала найчисленніший уряд у Європі: 26 членів Кабміну проти 16 в Німеччині (найбільшій країні ЄС), 21 — в Іспанії та проти 22 — у Франції. Більше того, зменшення кількості рівнів виконавчої влади (з семи до чотирьох)
також правильний крок, оскільки це може створити більш чітку й зрозумілу систему. Урізування штату міністерств і відомств на 30 відсотків і секретаріату Кабінету міністрів на 50 відсотків можуть позитивно відзначити країни ЄС, які істотно скоротили кількість своїх держслужбовців в умовах економічної кризи.
Основним питанням для ЄС буде кінцева мета цієї реформи. З формального погляду, Євросоюз мав би бути задоволений початком такого процесу, бо реформа держслужби стояла на порядку денному не однієї зустрічі Україна—ЄС і прописувалася не в одному двосторонньому документі. Крім того, може з’явитися більше підстав для ефективного використання грошей, які ЄС та окремі країни-члени щорічно виділяють на реформування держслужби України (проте донині ці гроші йшли на латання дірок).

ЄС однозначно буде потішений появою двох нових органів виконавчої влади. Створення Державної міграційної служби і Державної служби з питань захисту персональних даних допоможе Україні виконати зобов’язання в рамках Плану дій з лібералізації візового режиму з ЄС. Хоча багатьом чиновникам у Брюсселі, та й у інших столицях ЄС, зрозуміло, що створення органу не означає автоматичного ефективного виконання функцій.

Багато інших змін, як, наприклад, реорганізація Держкомітету ветеринарної медицини або Держкомітету з питань технічного регулювання та споживчої політики у відповідні служби, навряд чи змусять повірити ЄС, що стандарти санітарії чи технічні норми в Україні автоматично перестануть бути радянськими. Але ж саме ці два органи критично важливі для створення майбутньої зони вільної торгівлі з ЄС.

Запропонована концентрація органів виконавчої влади під окремими віце-прем’єр-міністрами не викликала б негативної реакції, якби йшлося про одну з ЄСівських країн. Така схема може дозволити краще координувати політику та її реалізацію в умовах, де політики не пов’язані з бізнесом. Проте в українських реаліях така система може створити умови для більш вільного використання державних ресурсів вузькою групою людей.

Значна зміна, згідно з указом, назв міністерств і відомств не стане позитивним сигналом Євросоюзу. Грузинська практика, коли ліквідуються старі й за ніч створюються нові органи держвлади, вже не вражає ЄС. Правильним вивіскам мають відповідати правильні функції, але що набагато важливіше — їх прозоре виконання. Більше того, скорочення старих кадрів за браком подачі свіжої крові в органи держвлади не допоможе міністерствам стати ефективнішими, а отже, зрозумілішими і прийнятними для ЄС.

І останнє, але не менш важливе для ЄС судження — відсутність людини та органу, які відповідатимуть за європейську інтеграцію. Про це питання в указі взагалі ані слова. Якщо функції буде передано Міністерству закордонних справ України, країна повернеться в дев’яності, коли відносини з ЄС були тільки зовнішньою політикою. Проте це суперечить усім попереднім заявам президента про те, що Україна проводитиме європейські реформи й прагнутиме до євростандартів. Якщо ж функції координації буде покладено на прем’єр-міністра, це позитивно сприймуть у ЄС. Хоча прем’єру потрібні будуть кваліфіковані кадри для виконання цієї функції.

Які ризики для відносин Україна—ЄС? Основною проблемою може бути те, що експерти, які розробляли указ президента, не консультувалися з ЄС. За два-три роки, коли набере чинності Договір про асоціацію з ЄС, Україні доведеться реформувати своєї інституції в багатьох сферах — як адаптувати свої органи влади, так і змінювати правила і стандарти, тобто знову перекроювати функції й перевішувати таблички. Якщо Україна збирається виконувати договір, то консультації з ЄС мали б відбутися. Для ЄС їх відсутність може означати, що нова влада або не бере до уваги майбутню потребу, або в неї забагато ресурсів для реформ.

Повернення функцій торгової політики з Міністерства закордонних справ у Міністерство економічної політики та зовнішньої торгівлі може в короткостроковій перспективі ускладнити переговори з ЄС про зону вільної торгівлі. Ключові гравці переговірної команди повинні залишитися на місці, щоб не викликати паніки в ЄСівської сторони й продовжувати переговори.

Проте одного підписаного указу не буде достатньо, для проведення реальної оптимізації держслужби за європейськими стандартами. Наступним кроком — виходячи з практики ЄС — має стати негайна реформа двох ключових органів, як-от: Міністерства освіти та не зазначеного в списках Головного управління державної служби, адже саме вони відповідальні за підготовку кадрів, які коли-небудь заговорять зрозумілою для європейців мовою.

№ 46 (826) 11 — 17 грудня 2010

http://www.dt.ua/1000/1550/71027/

  Загальний список

Ім'я, Прізвище *
E-mail
Захист від спаму *
Текст повідомлення *