Підсумки кампанії: що день вчорашній нам готує?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У п’ятницю відбулася зустріч президента Віктора Януковича і керівника виборчого штабу Партії регіонів — першого віце-прем’єра Андрія Клюєва. Напередодні дня голосування президент був небагатослівний і категоричний: «Ніякого грубого тиску на опонентів; ніякого зняття кандидатів з реєстрації з надуманого приводу; ніяких приводів для обвинувачень у недемократичності з боку опозиції та спостерігачів».

За інформацією «Дзеркала тижня», Андрій Клюєв у рамках поставленого президентом завдання вже провів селекторну нараду з главами обласних державних адміністрацій і пообіцяв відірвати голови всім, хто дозволить собі зайве. Паралельно ключовий меседж президента довів до представників суддівського корпусу заступник глави АП Андрій Портнов. «Ніякого свавілля», — сказав як відрізав Андрій Володимирович.

Що, дійшло нарешті? Чи Віктор Федорович досі не розумів, що відбувається в країні? Тоді як він нею керує? Чи його все влаштовувало? Тоді до чого рафіноване лицемірство на фінішній прямій? Чому президент став таким категоричним наприкінці кампанії і був таким байдужим півтора місяця? Адже і повноваження в кулаку, і інформація на столі була. Чи після того, як усю чорну роботу зроблено — закон спотворено, мерів вишикувано, опонентів зачищено, є привід продемонструвати демократичність?

Насправді тепер навряд чи когось цікавлять внутрішні переживання пана Клюєва і компанії, які всі п’ятдесят днів забезпечували горезвісні спущені зверху 70% для партії влади. Схоже, вони ще муситимуть відповісти за свою доблесть. І перед суспільством, і перед президентом, який заявив свою публічну позицію. На порядку денному репутація самого Януковича як президента країни і гаранта Конституції, а не його партії і догідливих клерків.

Сьогодні день тиші. Не можна займатися агітацією і контрагітацією. Час підбивати підсумки — проміжні (остаточні країна дізнається п’ятого листопада).

Тому ми звернулися до лідерів політичних партій, які взяли участь у цій непростій виборчій кампанії. Запитань було два: «Як ви можете охарактеризувати виборчу кампанію, в якій узяли участь? Чого очікуєте від дня голосування і процесу підрахунку голосів?».

Ми вдячні всім, хто, попри велику завантаженість, знайшов час відповісти на наші запитання особисто. Ми бажаємо одужання Юлії Тимошенко і мужності — Володимиру Литвину і Петру Симоненку, які не змогли взяти участь у нашому опитуванні. Ми впевнені, що, прочитавши статтю, навіть той, хто за останні 50 днів жодного разу не зазирав у ЗМІ, отримає концентровану та об’єктивну інформацію про передвиборну кампанію.

Микола АЗАРОВ,
голова Партії регіонів:

— Я вважаю, що ми пройшли цю кампанію достойно.

У п’ятницю я зустрічався з іноземними спостерігачами і сказав їм: ми приймемо будь-які об’єктивні висновки. Тому що Україна, якій потрібно прискорено розвиватися, дуже зацікавлена в розвитку демократії. Демократія розкриває потенціал суспільства. І тут тільки створенням демократичної центральної влади не обмежитися. Демократичною і дієздатною має бути також влада, яка вирішує щоденні проблеми територій.

Ще передвиборну кампанію можна охарактеризувати фактами. В Україні було створено 12 тисяч територіальних і 32 тисячі дільничних виборчих комісій. Органи ведення Єдиного реєстру виборців перевірили та переперевірили ще раз списки виборців, передали їх виборчкомам.

І ось у результаті всього цього масштабного, кропіткого підготовчого процесу в суди першої інстанції надійшло тільки 829 позовів. Далі, в апеляційні суди надійшло 750 скарг. Усі їх розглянуто. Природно, рішення судів я не коментуватиму. Але факт у тому, що більш-менш масштабного оскарження різних моментів виборчого процесу в країні не було.

Я очікую, що і голосування, і підрахунок голосів відбудуться організовано, спокійно і в повній відповідності до закону та демократичних норм. Немає жодних підстав вважати інакше.

Ми приймемо будь-який вибір наших громадян і працюватимемо з будь-якими обраними демократичним шляхом депутатами, мерами.

Я дуже сподіваюся, що в результаті виборів країна отримає місцеву владу, якій люди довіряють і яка буде дієздатною, націленою на творчі процеси.

Віктор Балога, лідер партії «Єдиний центр»:

— Вперше до місцевих виборів прикута така велика суспільна увага. Вперше за мандати депутатів і мерів ведеться така запекла боротьба. Вперше змагання за ради стали ареною непримиренної битви на межі, по один бік якої — рух країни до політичного монополізму, а по другий — можливість зберегти демократію бодай у попередньому вигляді, який більш-менш можна вважати класичним.

Судячи з фронтових зведень, якими насправді є численні повідомлення від учасників виборчого процесу та матеріали ЗМІ, у країні відбуваються не місцеві вибори, а вибори Партії регіонів і до Партії регіонів. Складається непорушне враження, що правляча політична корпорація усвідомлено і цілеспрямовано перетворила виборчу кампанію на масове вербування у свої ряди. Там, де не вдалося затягнути людей силоміць (натиснувши, принизивши, залякавши — важко домогтися навіть видимості щирого почуття), пішли на порушення закону, усунення конкурентів і відкрите свавілля.

Всі правила пристойності відкинуто як непотріб. Аналогії з Мукачеве-2004 напрошуються самі собою. На тлі масових зловживань і безлімітного адмінресурсу №1 у бюлетені, здобутий ПР у нічних сутичках у ТВК, сприймається як легкий анекдот. Запевненнями у чесних виборах влада «їздить по вухах» легковірних європейців, які навряд чи будуть надто заглиблюватися в аналіз того, як порушення в окремому окрузі переносяться на масштаб усієї країни. Не вірю у здатність владної команди адекватно оцінити причини свого провалу тесту на демократію.

Повернулася несвобода вибору. Суперництво на цих виборах дуже і дуже специфічне. Напевно, лише з часом (хоча й не надто довго) стане очевидною політична мімікрія кількох партій. У декого відкриється подвійне дно. А хтось просто вкотре підтвердить репутацію холодного циніка.

Водночас є й позитивний бік. Ті сотні тисяч вдумливих людей, котрі здатні тверезо оцінювати події, зроблять висновки щодо світоглядних уявлень влади і способів їх втілення. Тому ціннісність права, демократії та свобод зросте. Може, комусь видамся безпідставним оптимістом, але думаю, що значна частина людей зробить широкий крок уперед від просто суспільства до суспільства громадянського.

Принаймні у третині областей взагалі немає засобів контролю над тим, як проголосоване співвідноситиметься з підрахованим, а отже — офіційно визнаним. І якщо на Сході виборець ще може допустити, що захмарний результат партії влади став наслідком земляцької ейфорії, то в Центрі і на Заході імовірно оголошена перемога (чи високий результат у командному заліку) провладного консорціуму викличе протест. Ні, він не конче одразу вихлюпнеться на вулиці. Але, безперечно, кривда залишить карб. Накладена на невдоволення економічними проблемами і падінням рівня життя — реформи ж і далі лише в поемах авторів із Банкової і Грушевського, — ця кривда посилить потенційну енергію антивладної хвилі. Вона може виникнути раптово, як зненацька з’являються хвилі-вбивці на гладкій поверхні океану, що вмить топлять велетенські і розкішні лайнери разом із їх багатими і пихатими пасажирами.

Анатолій ГРИЦЕНКО,
лідер партії «Громадянська позиція»:

— Почну з кінця. День голосування, навіть якщо він пройде абсолютно спокійно і без фальсифікацій (у чому є великі сумніви), все одно вирішального впливу на результат виборів уже не справить. Чому? Та тому що результат виборів влада визначила задовго до дня голосування. А значною мірою — ще до початку виборів. Відтак Янукович і його команда відкинули країну на шість років назад — у 2004-й. Після грубого нехтування виборчими правами мільйонів громадян, яке підірвало Україну 2004-го, і ми, українці, і Європа вже звикнулися з думкою, що можемо переобирати владу спокійно, без вселенських скандалів. Так було 2006-го, 2007-го. Але ми помилилися. Під час нинішньої кампанії Янукович і компанія показали нам, українцям, і Європі, що в одну й ту саму річку можна ввійти двічі. А для улову багатого все знадобиться — і невід, і струм, і динаміт.

Цинічне правове браконьєрство почалося з прийняття закону про вибори, абсолютно неприйнятного з погляду здорового глузду і демократії. Чого варта лише норма закону, яка дозволяє трьом членам комісії (а в кожній комісії є, щонайменше, три «смотрящих» від партії Януковича) приймати остаточне рішення — не беручи до уваги думок інших членів комісії, навіть якщо цих інших (не регіоналів) десять чи п’ятнадцять. Таких «мін» у законі закладено з десяток.

На другому етапі почали «глушити» мерів. По всій країні! Дружними лавами! Їх, кому довіряють і хто здатний переобратися від інших партій, виловлювали сіткою ПР. Кого — мотивувавши, а кого — залякавши. Тих, хто дозволив собі відмовитися від привабливої пропозиції ПР, відразу підвісили на гачок КРУ, МВС, прокуратури, відкриваючи по п’ять, вісім, п’ятнадцять кримінальних справ. Кого з мерів не переконала «сила закону», тих трійки «смотрящих» не реєстрували кандидатами або знімали з виборів уже після реєстрації. Вистояли, дійшли до кінця дистанції небагато. Тим вища ціна принципів цих людей, які виявили свою громадянську позицію.

Потім артільники Януковича пройшлися густим неводом по регіональній еліті, лідерах громадської думки — керівниках працюючих підприємств, директорах шкіл, головлікарях лікарень, ректорах університетів, видних учених і діячах культури, командирах корпусів та бригад, служителях церкви. Завдання максимум — включити їх у списки ПР, завдання мінімум — відбити бажання піти за списками інших партій, насамперед опозиційних. Загалом по країні улов вражав. Але не скрізь. І я вдячний тим сміливцям, котрі зберегли спину прямою і пішли на вибори під прапором «Громадянської позиції» та інших опозиційних партій.

Під час кампанії влада застосовувала клонування партійних осередків опозиційних політсил; перекроювання в останній момент виборчих округів; демонстративне невключення до складу дільничних комісій представників «Громадянської позиції» та інших партій; маніпуляції з друкуванням бюлетенів; напади на партійні офіси; підпали автомобілів кандидатів (зокрема й нашої партії); погрози звільненням та фізичне насильство.

Усе це — на тлі щоденних телезаклинань президента і прем’єра про беззастережне дотримання закону й готовність блискавично реагувати на будь-які порушення. Можливо, почесний лідер ПР Янукович ці вибори і виграє. А ось президент Янукович — із тріском програє.

Чи дадуть ці вибори нову якість місцевій владі, ефективний ривок місцевому самоврядуванню? Ні. І не тільки тому, що вибори відбулися під пресингом влади. Головна причина в іншому: 95% місцевих бюджетів як були, так і залишилися дотаційними. Не всі знають, але наприкінці липня уряд Януковича—Азарова «пошепки» прийняв розпорядження, яким відклав передачу повноважень і ресурсів на місця... до наступних президентських виборів. Тому, хоч би хто прийшов у місцеві ради, хоч би хто став мером, — усі вони будуть змушені йти на поклін до Миколи Яновича, у Мінфін — просити грошей. Кому дадуть — там влада і спрацює, а кому ні — вибачайте, треба було вступати в ПР. Що ж, нині можливості Януковича великі. Але я б порадив президентові своєю настільною книжкою зробити казки О.Пушкіна. Насамперед «Казку про рибалку і рибку».

В’ячеслав Кириленко, лідер партії «За Україну!»:

—Головними характеристиками кампанії, що завершилася, є адміністративний тиск з боку влади, а також чіткий курс на фальсифікацію результатів волевиявлення. Ці два явища завжди йдуть у тандемі. Отримувані звідусіль дані про наявність фальшивих списків, додаткові бюлетені, про зняття з реєстрації окремих кандидатів і цілих політичних об’єднань, про так звані співбесіди з реальними претендентами на перемогу — усе це промовисто свідчить про готовність влади добиватися перемоги за будь-яку ціну.

Я можу очікувати чого завгодно. Особливості профільного закону і практика його застосування дозволили створити кричущий дисбаланс у виборчкомах. У мене тривожне очікування відродження «ківаловщини». Не виключаю, що встановлені результати виборів кардинально відрізнятимуться від реального волевиявлення.

Але плекаю надію, що вісім політичних партій, які підписали домовленість про координацію дій і створили комітет «Стоп фальсифікації!», спільними зусиллями зможуть дати відсіч запланованому безправ’ю. Якщо ми зможемо встановити належний контроль за процесом, якщо зуміємо зібрати незаперечні свідчення порушень, з’явиться реальний шанс поборотися за свої права. Оприлюднення ретельно зібраних і чітко систематизованих даних (а я практично не сумніваюся, що фальсифікації матимуть масовий і організований характер) — це вже половина успіху. Треба змусити фальсифікаторів боятися.

Віталій КЛИЧКО, лідер партії «УДАР» («Український демократичний альянс за реформи»:

— Для нових політичних сил, а «УДАР» саме такою і є, ця кампанія була дуже складною. Причин кілька. По-перше, нестабільність виборчого законодавства, кількаразова зміна правил гри практично напередодні кампанії ускладнили процес формування місцевих команд. Проте нам вдалося згрупуватися. Завдяки скасуванню поправки про можливість участі у виборах тільки тих партій, місцеві осередки яких зареєстровано за 365 днів до виборів, наша партія зробила заявку на владу практично у всіх регіонах країни.

По-друге, в багатьох областях у нас були проблеми в рамках взаємодії з територіальними виборчими комісіями. Як відомо, «УДАР» не парламентська партія. Зрозуміло, що вона не має жодного стосунку до коаліції. У ТВК, згідно із законодавством, більшість належала провладним коаліційним партіям. Тож часто захищати свої права нам доводилося в судах. Практично всі суди ми виграли, а наші кандидати і списки були зареєстровані.

Що стосується дня голосування та підрахунку голосів, то дуже турбує інформація про нібито надруковані і вже заповнені додаткові бюлетені. Від наших представників у регіонах надходить досить багато тривожних сигналів про підготовку порушень. Усе це свідчить не на користь команди, відповідальної за підготовку і проведення виборів. Термін «фальсифікація» знову став актуальним. У цій ситуації ми можемо покладатися тільки на порядність влади та учасників кампанії. А також на своїх членів комісій і спостерігачів, які в міру можливостей протистоятимуть маніпуляціям і використанню будь-яких технологій при підрахунку голосів, якщо такі виникнуть.

Валентин НАЛИВАЙЧЕНКО, голова Політичної Ради партії «Наша Україна»:

— Вибори 31 жовтня — подія набагато більшого масштабу, ніж планова демократична процедура в нормальній країні. І тут важливі не тільки результати виборів, а й сам процес організації волевиявлення громадян. Тривожні звістки про тиск, фальсифікації, підкуп виборців та махінації створюють у суспільстві атмосферу недовіри і конфронтації. Лише 8% громадян переконані, що вибори будуть чесними. І це перша жовта картка керівникам обласних і районних адміністрацій, які вже перейшли межу цивілізованого політичного процесу і взяли курс на свавілля та використання адміністративного ресурсу. Руйнуються всі демократичні завоювання 2005—2010 років, протягом яких в Україні пройшли три виборчі кампанії, які дістали високу оцінку міжнародного співтовариства і були визнані навіть тодішніми опозиціонерами.

Демократія не може бути половинчастою. Не може називатися демократичною країна, в якій опозиційні партії просто викидають з виборчого процесу, в якій чиновникам ставлять завдання «зробити» не менше 60% голосів для правлячої партії, в якій бюджетників і службовців силоміць заганяють до лав «правильної» політичної сили, а на інакомислячих кандидатів нацьковують силові та контролюючі органи. Це шлях до совка, шлях до тоталітаризму.

Агресію відчула на собі й «Наша Україна». Хмельницька та Кримська організації позбавлені можливості взяти участь у виборах, а Сумська, Волинська, Полтавська, Запорізька організації — мати своїх представників у ТВК і навіть ДВК. Не зареєстровано або знято з реєстрації десятки кандидатів у депутати різних рівнів. На рейтингових кандидатів з різних областей України чинять тиск силові органи.

Проте «Наша Україна» не відмовилась і не відмовиться від боротьби. Навпаки, у відповідь на тиск, махінації та свавілля влади партія проводить кампанію «Владу — під контроль!», мета якої — захистити результати виборів. Працює «гаряча лінія» 0800502818, зателефонувавши на яку, будь-який виборець може повідомити про порушення та отримати консультацію кваліфікованих юристів. Партія делегувала на дільниці тисячі своїх фахових представників. Проведено зустрічі з міжнародними структурами, на яких їх поінформували про перебіг виборчої кампанії в Україні. Вдалося скоординувати свої дії з партнерами по демократичному табору в рамках комітету «Стоп фальсифікаціям!».

У цій війні за право обирати та бути обраним українці позбавлені відкритої суспільної дискусії на важливі для місцевих громад теми — якість послуг, тарифи, землевідведення, освіта і медицина. Тобто ці вибори — є не змаганням ідей і концепцій, а процесом встановлення владою однопартійної системи в Україні.

На мою думку, головним питанням 31 жовтня буде явка виборців. Якщо українці не «проголосують ногами» і прийдуть на дільниці, то фальсифікувати результати волевиявлення буде вкрай складно. Інший важливий аспект — партії, лояльні до влади, становлять більшість у виборчих комісіях всіх рівнів, при тому, що незалежних спостерігачів, у тому числі міжнародних, працюватиме мізерна кількість. Усе це створює велике поле для маніпуляцій і зловживань. Єдиний вихід — координація зусиль усіх представників опозиційних партій з метою захисту голосів українців. Окрема надія на ЗМІ — їхня принциповість і незаангажованість можуть стати серйозною перешкодою для нечистих на руку політиків.

Для «Нашої України» кожен, хто хоче вкрасти голоси громадян, є ворогом №1. Ми зробимо все для того, щоб захистити вільний вибір українців, а фальсифікатори понесли покарання, передбачене українським законодавством.

Сергій Тігіпко, лідер партії «Сильна Україна»

Вибори до місцевих рад 2010 року відбуваються з небаченою досі мобілізацією зусиль основних політичних гравців. З одного боку, це означає, що політики розуміють значення місцевої влади, прагнуть створити опертя для майбутніх перемог, з іншого боку — виборча кампанія є іспитом для України на якість її демократії. У виборах беруть участь усі політичні сили, котрі вирішили заручитися підтримкою виборців, реалізувати свої програмні положення в органах місцевого самоврядування. Серед них і «Сильна Україна», для якої вибори до місцевих органів влади будуть першим випробуванням сил.

Ми націлені на отримання високого результату. Наші активісти провели цю виборчу кампанію енергійно й достойно, довівши, що двопартійність, яка штучно нав’язувалася країні протягом кількох років, не відповідає її інтересам. «Сильна Україна» проводить соціологічні опитування в усіх регіонах країни, ми точно знаємо, скільки людей планує за нас проголосувати — аж до районного рівня.

Хочу підкреслити, що чесні вибори — найважливіший іспит не тільки з політичного, а й з економічного погляду. Будь-які претензії світового співтовариства до якості виборчого процесу 31 жовтня можуть негативно позначитися на інвестиційному кліматі нашої країни. У сучасному світі гроші йдуть туди, де є відповідальна і прозора влада, здатна чітко відповідати за виконання своїх зобов’язань. Демократія і конкуренція — тісно переплетені між собою поняття. Тому прозорість і демократичний характер місцевих виборів украй важливі для нашої країни, а використання адміністративного ресурсу або спроби фальсифікації результатів голосування — це удар по економічних інтересах України, заподіяння їй збитків.

Ми бачимо, що президент Віктор Янукович добре розуміє, наскільки важливі для України демократичні місцеві вибори. На жаль, деякі представники влади на місцях так і не навчилися працювати по-новому, воліючи догоджати, а не перемагати в чесній боротьбі. Глава держави неодноразово підкреслював, що готовий вжити найбільш жорстких заходів до чиновників, котрі порушили правила чесної боротьби на місцевих виборах. Переконаний, що це правильна позиція, адже президент — не тільки політичний лідер, а й «арбітр» нації.

«Сильна Україна» під час виборчої кампанії зіштовхнулася на місцях із небажанням опонентів вести чесну боротьбу. На адресу наших кандидатів і членів їхніх родин звучали погрози, деякі старанні чиновники віддавали розпорядження на демонтування білбордів із нашою рекламою. Гадаю, це наслідок браку загальної політичної культури в окремих чиновників. Над вирішенням цієї проблеми всім нам доведеться попрацювати, аби спільними зусиллями прийти до спільного знаменника. Місцеві еліти звикли почуватися господарями становища під час виборчого процесу, впливати на нього безпосередньо і гранично жорстко. Правило «для перемоги всі засоби добрі» надто довго використовувалося, і навряд чи від нього можна відмовитися так відразу. Україні знадобиться ще певний час, аби позбутися звички використовувати адміністративний ресурс. Ми — реалісти і добре розуміємо, що простих і комфортних виборів при високому рівні політизації суспільства бути не може.

Зараз складно прогнозувати ситуацію в день виборів. Розумію, що конкуренція між претендентами на перемогу збережеться до останньої секунди, відведеної законодавством. Дуже важливо, щоб у запалі боротьби учасники виборчого процесу не забували про правила «чесної гри», щоб усі без винятку учасники виборчого процесу розуміли: від їхніх дій значною мірою залежить інвестиційний імідж нашої країни, а отже — її багатство і процвітання.

Олег ТЯГНИБОК,
лідер партії «Свобода»:

— У нас в Україні кожна наступна кампанія відрізняється від попередньої.

Перша особливість полягає в тому, що вибори, призначені на травень, було на чотири місяці відтерміновано, бо Партія регіонів не встигала підготуватися до тих виборів кадрово, аби потім використовувати адмінресурс. Вона мусила призначити голів адміністрацій районів, керівників Служби безпеки, прокурорів, керівників місцевих УМВС. Крім того, не встигали ухвалити закон «Про вибори до місцевих рад», який дозволяв би проводити фальсифікації. Цікавою особливістю є те, що допомогли Партії регіонів у перенесенні виборів і виграші часу не тільки її соратники та союзники — комуністи і литвинівці, а й так звані «тушки» — представники БЮТ і «Нашої України». До речі, автором постанови про перенесення виборів був саме представник «Нашої України» Юрій Кармазін.

Другою особливістю цієї кампанії було підтвердження поганої традиції: за місяць-два до виборів змінюються правила гри. Ми пам’ятаємо перипетії з тим жахливим законом, який був ухвалений, включно з рішенням про неможливість брати участь у виборах партіям, зареєстрованим менш ніж за рік до їх проведення. Хоча «Свободи» це не стосувалося, однак це стосувалося народовладдя і демократії. Але це було «димовою завісою» перед справжньою метою, яку ставили перед собою автори закону і правляча влада. А справжня мета — формування так званих територіальних і дільничних виборчих комісій, які зможуть потім намалювати той результат, який їм потрібен. І, власне, це стало третьою особливістю кампанії: спочатку замінили членів Центральної виборчої комісії на догоду Партії регіонів, що дало можливість владі повністю контролювати цю структуру. Пізніше попризначали в територіальні виборчі комісії представників правих політичних сил, а також опозиційних (парламентських), чим дали такого собі маленького політичного хабара «Нашій Україні» і БЮТ, аби ті мовчали й не протестували проти прийняття такого закону. Але позапарламентські партії взагалі були позбавлені можливості формувати комісії. Навіть сама процедура буцімто чесного жеребкування дала такій політичній силі, як «Свобода» (що є не останньою політичною силою в Україні), всього-на-всього 16 керівних посад на всю Україну в територіальних виборчих комісіях. Наприклад, у Львівській обласній територіальній виборчій комісії в нас немає жодної людини! В міській — жодної! В Тернопільській міській — жодної! У Волинській обласній — жодної! В Луцькій міській — жодної! І так далі. Ще одна особливість кампанії: як ці територіальні комісії реєстрували кандидатів. Вони вкрай знахабніли. У мене були випадки в Київській області (Василькові і Фастові), в Маріуполі, коли є рішення суду, а комісія не реєструє кандидата на посаду міського голови або список до міської ради. Типовий приклад — Львів. Це вже наступний етап діяльності територіальних комісій — формування ними комісій дільничних. У Львові з тисячі кандидатів, прізвища яких подано в дільничні комісії партією «Свобода», реєструють тільки чотири відсотки. Натомість Партії регіонів реєструють 100 відсотків. Їхнім сателітам — типу «Нашої України» і «Пори» — реєструють майже 100 відсотків. Крім того, наш кандидат на посаду міського голови отримує нуль відсотків своїх представників у дільничних комісіях.

Головами комісій Партія регіонів призначає вісімнадцятирічних пацанів, яких я шаную й поважаю, — вони повинні здобувати досвід. Але в законі написано, що головами дільничних комісій мають бути досвідчені люди. Ставлячи цих людей на посади, Партія регіонів робить їх правопорушниками. Вона примусить дітей, котрі не мають жодного досвіду, підписувати уточнюючі протоколи, робити злочини.

Візитівкою цієї кампанії стали фальсифікації; маніпуляції з людською свідомістю; відсутність рівного доступу до засобів масової інформації; шалений адміністративний тиск; арешти. У мене 50 людей зараз під криміналом. Замість того, щоб ходити по хатах і агітувати, вони ходять по кабінетах слідчих. А моя юридична служба займається витягуванням наших людей із судів, замість того, щоб давати відсіч на створення владою проблем у Донецьку, Київській області, Тернополі та Івано-Франківську.

Від дня голосування і ночі підрахунку голосів я чекаю наджорстокого протистояння, якого ніколи досі ще не було на виборчих дільницях. Ми очікуємо на виявлення багатьох порушень. А в момент голосування це можуть бути навіть найбільш непередбачувані випадки — вимкнення світла, спалювання бюлетенів кислотою або іншою небезпечною речовиною, самих скриньок для голосування. На нас чекає Мукачеве у квадраті.

Арсеній ЯЦЕНЮК,
лідер партії «Фронт змін»:

— Даючи оцінку подіям, які відбуваються в країні, необхідно вийти за рамки місцевих виборів. Спочатку проковтнули неконституційну коаліцію замість того, щоб створити конституційну чи провести вибори парламенту. Потім проковтнули неконституційне перенесення термінів місцевої виборчої кампанії. Потім проковтнули неконституційний закон, за яким фактично партія влади взяла всю монополію у виборчих комісіях. Після цього проковтнули згортання свободи слова та підміну конституційним судом повноважень парламенту. Далі отримали хвалебні слова від наших західних партнерів, що вони всі в очікуванні істотних демократичних перетворень. Із цим багажем країна вступила у виборчу кампанію. Основну ставку влада зробила на адмінресурс. Вибори не призначалися, доки не була вибудувана вертикаль отримання потрібного владі результату.

«Фронт змін» зазнав незаконного тиску на своїх кандидатів на всіх рівнях і етапах кампанії. Ще на етапі висування кандидатів у депутати вчителів і лікарів залякували звільненнями, підприємців — податковими перевірками та кримінальними справами. Взяті під контроль влади виборчі комісії не реєстрували неугодних кандидатів, наші юристи пройшли десятки судів. Однак упевнений: навіть попри те, що в них повний контроль над комісіями і над судовою системою, яку ми так само проковтнули, коли партія влади провела судову реформу, ми все одно спроможні через спостерігачів і через своїх членів комісії боротися за результат. Найголовніше завдання на сьогодні — контроль за підрахунком голосів. Основні етапи фальсифікацій усім добре відомі. Передусім це сільські території, де, як правило, керівники комісій учителі або лікарі, які напряму залежать від влади. Планується й навмисне псування бюлетенів, і переписування протоколів, і підкуп членів комісій.

Ми знаємо про це і тому переходимо до наступного етапу захисту результатів. 29 жовтня ми провели відеоконференцію з нашими обласними штабами і переконалися, що оперативні штаби швидкого реагування, мобільні бригади з юристами, журналістами, спостерігачами, засобами зв’язку і засобами відеофіксації готові боротися за кожен голос. Я публічно звернувся до кожної партії: ми готові допомогти. У нас одна з найрозгалуженіших мереж в Україні, наші представники будуть на 90% ділянок, до речі, тому вони нас і виключали з виборчого процесу. Ми спроможні захистити свій результат. А там, де будуть фальсифікації, ми боротимемося до останнього всіма законними засобами.

Ці місцеві вибори — насамперед виклик особисто президенту Януковичу. Члени Партії регіонів вирішують свої проблеми. Він повинен усвідомити, що він не керівник партії, а глава держави в цілому. І тим, що вони сьогодні творять, вони в першу чергу знижують його персональний рейтинг. Ми це вже проходили з президентом Ющенком. Дуже хотілося б, щоб червона картка недемократичності виборів в Україні не була піднята нашими партнерами, бо це буде удар не особисто по президенту, а в цілому по країні. Тому ми боротимемося за демократичні цінності та реальну демократію і захищатимемо результат кожної партії незалежно від того, йдеться про наших опонентів чи конкурентів. До речі, сьогодні в Луганську до нас по допомогу звернулися комуністи. Ми і їм допоможемо. Крастимуть у них, отже, і в нас. Тому ми прийняли рішення допомагати всім.

Після виборів ми надамо поіменний список усіх причетних до порушень під час виборів і підрахунку голосів. Сподіваюся, президент стримає слово і покарає всіх заплямованих у фальсифікаціях представників влади.

Підготували: Інна ВЕДЕРНИКОВА, Юлія МОСТОВА, Сергій РАХМАНІН

Погляд збоку

У переддень виборів до місцевих органів влади «Дзеркало тижня» звернулося також до посольств значимих для України країн із проханням прокоментувати електоральний процес. Не всі погодилися відповідати на запитання «Наскільки виборча кампанія була демократичною і що було предметом вашої стурбованості?», пославшись на те, що вибори ще не відбулися. Нижче ми наводимо відповіді офіційних представників Росії, Франції та Великобританії.

Всеволод ЛОСКУТОВ, радник-посланник Посольства Російської Федерації в Україні:

— На виборах працюватиме група російських спостерігачів, серед них і співробітники нашого посольства. Також приїдуть кілька депутатів. Думаю, після виборів вони висловлять свою думку, як це зазвичай і робиться.

Виборча кампанія не викликала в нас стурбованості. На мій погляд, це демократичний процес. Закони, які ухвалюються, також носять демократичний характер. Але вибори — це конкурентна боротьба, що властиво демократичним виборам. Ми хотіли б побажати українським виборцям, українському народу, щоб у результаті цих виборів країна зробила потужний ривок у своєму подальшому розвитку.

Жак ФОР, Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні:

— Закон про вибори багато разів змінювався упродовж попередніх місяців. Остання поправка дозволила виправити положення, які суперечили демократичним принципам, бо не допускали до участі у виборах місцеві осередки партій, які були зареєстровані менш ніж за рік до виборів.

У численних інтерв’ю для преси я неодноразово нагадував про те, що важливо не змінювати правила гри напередодні виборів, а також про те, що треба грати за правилами, а не гратися з правилами.

Опозиційні партії скаржилися на численні перепони, пов’язані з реєстрацією своїх кандидатів. У Київській, Львівській та Донецькій областях кандидати від опозиції не змогли висунути свої кандидатури.

Навіть якщо Україна й звернулася до міжнародних організацій із пропозицією відрядити на вибори своїх спостерігачів, ми можемо зауважити, що цей заклик надійшов надто пізно. У будь-якому випадку треба визнати, що місцеві вибори рідко стають предметом уваги міжнародних спостерігачів.

Лі ТЕРНЕР, Надзвичайний і Повноважний Посол Великобританії в Україні:

— Я вітаю той факт, що цього тижня відбудуться місцеві вибори. На початку цього року були деякі сумніви щодо можливості їхнього проведення. Рішення скасувати або відкласти вибори послабило б репутацію України як лідера демократії серед країн СНД. Регулярні вибори, що проводяться відповідно до графіка, є наріжним каменем демократії.

Але також важливим є те, щоб виборчий процес був вільним і чесним. Щиро кажучи, я стурбований повідомленнями, що деякі умови навколо виборчої кампанії можуть не відповідати демократичним стандартам. Я маю на увазі заяви про те, що виборче законодавство, зокрема в частині порядку формування виборчої комісії, висвітлення в ЗМІ, а також певні дії, начебто скоєні службами безпеки, є несправедливими щодо опозиційних партій.

Велика Британія бажає найкращого Україні, країні, яка має велике значення для нас. Репутація України як лідера демократії в регіоні є важливою для зовнішньої репутації країни та її керівництва, а також для відносин України з ключовими міжнародними партнерами, зокрема Європейським Союзом. Тому дуже важливо, щоб влада зробила все можливе, аби довести в Україні та за її межами, що демократичних принципів було дотримано 31 жовтня та опісля.

Думки збирав Володимир КРАВЧЕНКО

№ 40 (820) 30 жовтня — 5 листопада 2010

http://www.dt.ua/1000/1550/70712/

  Загальний список

Ім'я, Прізвище *
E-mail
Захист від спаму *
Текст повідомлення *