Чого чекати українським боржникам від українських банків

Він досі сумлінно платить банку за рахунком, але таких дисциплінованих позичальників в Україні стає все менше. "З жовтня минулого року проблемна заборгованість зросла по всій банківській системі", - скаржиться начальник управління роздрібного бізнесу ОТП Банку Олексій Руднєв.

НБУ констатував, що до жовтня 2009 р. обсяг неповернень банкам потроївся, перевищивши 54,7 млрд. грн. До цього кошика потрапили всі види позик фізосіб, включаючи кредитні картки та іпотеку. Борги за останньою, наприклад, як підрахували в Українському кредитно-банківському союзі, до жовтня поточного року збільшилися в 10 разів - до 7,2 млрд. грн. Не менше клопоту у фінансистів і з роздрібними боргами. За даними Асоціації учасників колекторського бізнесу (АУКБ), 79% банківських замовлень - вибивання боргів за споживчими позиками.

Ціна виправдання

Більшість банківських боржників скаржаться на скорочення або невиплату зарплат. "Рік тому 30% громадян пояснювали, що не можуть виплачувати кредити у зв'язку з затримкою зарплат. Сьогодні на цю причину посилається вже 40% неплатників", - говорить начальник управління кредитної політики Platinum Bank Наталя Мацієвська.

Платежі підкосили як здешевлення гривні, так і застав. "У нашому банку найскладніші позики - на іпотеку та авто преміум-класу. Гроші на них видавались у валюті, а вона подорожчала. Самі ж застави подешевшали, - пояснює директор департаменту роздрібного кредитування банку "Фінанси та Кредит" Сергій Шевченко. - Деякі позичальники готові продати квартиру чи авто, щоб розплатитися з банком. Але виручених від продажу коштів вже не вистачить, щоб виплатити борг". Слова колеги підтверджує і директор із роботи з проблемними активами VAB Bank Станіслав Людкевич: "Клієнт не хоче платити за квартиру, яку він купив за 100 тисяч доларів, якщо зараз вона коштує 70 тисяч".

Втім, в армії боржників багато тих, хто в період економічної кризи просто намагається уникнути відповідальності. За підрахунками банківських юристів, сьогодні лише 10% неплатників дійсно знаходяться у дуже скрутному становищі. "Із січня по жовтень цього року до нас звернулись по допомогу більше 1500 осіб. Ми взялися представляти інтереси тільки 130 позичальників, які є реальними банкрутами, і це можна довести в суді", - сказав "Фокусу" генеральний директор Консультаційного центру з питань банкрутства Анатолій Родзинський.

Традиційною зброєю проти боргів залишаються колектори - фахівці з вибивання боргів. За даними АУКБ, в нинішньому році кількість збирачів боргів в Україні збільшилась до 20 компаній. Їхні послуги обходяться банкам від 20 до 50% суми, яку вдається повернути. Але часом банки самі створюють власні колекторські компанії, як, наприклад, ПриватБанк, що заснував Українське фінансове агентство "Верус", або Дельтабанк, що заснував колектора CCG. Компанія CCG, підконтрольна власникові Дельтабанку Миколі Лагуну, недавно завершила придбання боргів 60 тис. осіб, що позичали у Правекс-банку в 2005-2006 рр.. Борги загальною вартістю 930 млн. грн. банк продав лише за 3,7 млн., або менш ніж за 1% суми. Експерти стверджують, що тепер приклад Дельтабанку візьме на озброєння ціла низка фінустанов.

Верни, я все прощу

Банкіри, опитані "Фокусом", сходяться в одному: у 2010 р. кількість неповернень збільшиться до 50% усіх кредитів проти нинішніх 20%. Запобігти такій тенденції намагаються різними шляхами. Наприклад, Надра Банк став першопрохідцем, опублікувавши список боржників на своєму сайті. Його приклад наслідували й інші банки. На думку експертів, потрапляння на "дошку ганьби" - не більше ніж психологічний тиск на боржника. Але часто публічної прочуханки буває достатньо. Поряд з методом батога фінансисти вдаються і до пряника. Як стало відомо "Фокусу", до нового року один з банків запустить акцію з обміну частини боргу на подарунки, наприклад, мобільні телефони. Схема буде застосовуватися до прострочених споживчих кредитів понад 10 тис. грн., а також автокредитів, і з розрахунку фінансистів, схема повинна подіяти на громадян, які просто не хочуть платити.

Ну, а екстремальним способом боротьби з неповерненнями стане примусовий продаж майна несумлінного позичальника. "У США застави продають, а людей масово виселяють. Чому хтось вважає, що в Україні буде інакше?" - Говорить гендиректор Першого всеукраїнського бюро кредитних історій Антоніна Паламарчук. Нагадаємо, що в середині листопада президент наклав вето на мораторій на відчуження житла, а Мін'юст дозволив виселяти людей за погодженням з нотаріусом, тобто без суду. "Незалежно від заставного чи беззаставного кредиту банк має право на нотаріальний опис, за допомогою якого можна заарештувати або продати майно неплатника", - відзначає комерційний директор Європейського агентства з повернення боргів Ірина Бутко.

Втім, навіть десятки тисяч вилучених квартир або автомобілів не виправлять ситуацію. В Україні все більше людей просто не в змозі впоратись зі зростаючим навантаженням. "Якщо курс стане вище 9 гривень за долар, я просто не зможу розраховуватися за позикою", - розводить руками Дмитро Рясной.

Маргарита Ормоцадзе

http://news.finance.ua/ua/~/2/0/all/2009/12/03/179962

  Загальний список

Ім'я, Прізвище *
E-mail
Захист від спаму *
Текст повідомлення *