Криза антикризових ідей

Голова Комітету ВР з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Наталія Королевська стверджує, що багато бізнесменів не знають, як пережити кризу

В інтерв’ю Контрактам Наталія Королевська розповіла про те, що:
1) у бізнесу криза антикризових ідей
2) підприємства, які отримають держпідтримку, мають виконати соціальні зобов’язання
3) в умовах кризи потрібно знизити податки й усунути бар’єри в підприємництві

Допомогли, чим змогли

Наскільки швидко, за вашими відчуттями, український бізнес відреагував на негативні тенденції в економіці?

— Восени події розвивалися стрімко і несподівано для всіх. Деякі підприємці досі не вийшли зі стану розгубленості. Вони довгий час жили на динамічних ринках, від кожного нового року очікували ще більшого зростання, тому відчуття небезпеки дещо притупилося. Наприкінці 1990-х підприємці завжди були в тонусі, а потім розслабилися. Криза ж усіх дістала з теплої ванни і помістила у кріокамеру. Зараз головне — усунути паніку. Тривалість кризи залежатиме від того, наскільки швидко наші підприємства впишуться у рамки конкурентоспроможності в нових умовах, як швидко й адекватно вживатимуть антикризових заходів і наскільки ефективно імплементуватимуть урядові.

За рахунок чого можна переломити негативні тенденції в економіці?

— Головне завдання — швидко вилікувати і не дати інфікувати кризою галузі з ослабленим імунітетом: металургійний, будівельний, хімічний, агропромисловий комплекси. Кабінет Міністрів уже ухвалив кілька постанов і подав до парламенту законопроекти, спрямовані на підтримку цих галузей. Із власниками меткомбінатів і хімічних підприємств уряд підписав меморандуми про співпрацю. Паралельно розробляються антикризові програми для інших галузей. Потрібен моніторинг нашого внутрішнього економічного потенціалу, експортної конкурентної переваги. Слід максимально використати всі можливості бізнесу. Україна стоїть на порозі агроекономіки, у нас є всі шанси стати провідним гравцем на продовольчому ринку, ринку хімічної продукції, зберегти своє місце в металургії. В економіці світу відбуваються титанічні зрушення. Ми повинні встигати заповнювати вільні ніші. Ринкова політика має бути дуже агресивною, потрібно думати не про ціну, не про собівартість — ми повинні зубами вигризати своє місце на ринках.

Які зобов’язання взяли на себе компанії в обмін на держпідтримку?

— Підприємства отримають допомогу від держави, якщо виконуватимуть свої соціальні зобов’язання, збережуть робочі місця. Всі питання про звільнення працівників мають обговорюватися з колективом, профспілками і повинні бути зафіксовані в колективному договорі. Друга вимога — підприємства не повинні зупинятися.

Чи не пізно уряд взявся за розробку антикризової програми?

— Не пізно. Переговори з металургами, шахтарями, будівельниками ведуться з літа, Україна однією з перших отримала кредит від МВФ. Ми встигли якраз вчасно. Зараз уже вишикувалася ціла черга з країн, які розраховують на допомогу. Що потрібно зробити у першу чергу? Для початку, як вакцину, Верховній Раді потрібно ухвалити законопроекти, запропоновані Кабінетом Міністрів.

Бізнес-запит

Запропонованої урядом антикризової програми вистачить для стабілізації економіки?

— У світі поки ще не придумали антибіотик від кризи. Америка і Європа досі лікуються гірчичниками. Єдиного рецепта немає. Боротьба з кризою — це щоденна злагоджена робота. Бізнес має сформувати для влади замовлення на заходи, необхідні для виходу з кризи або зменшення її негативних наслідків в окремих галузях. З’явилася потреба в зовсім новій економічній політиці, адже принципи, які використовувалися раніше, більше не працюють.

І з якими пропозиціями зараз виходить бізнес?

— Найчастіше прохання підприємців зводяться до простих речей: «Скасуйте», «Дайте розстрочку», «Можна не платити податки?». Здорових ідей мало. Зараз справжня криза антикризових ідей. Багато хто кричить, як усе погано, а коли запитуєш, що ж їм потрібно, відповіді зазвичай немає.

Підприємці кажуть, що в умовах кризи головна проблема для них — неможливість залучити фінансування.

— Так, зараз важливо відновити кредитування реального сектору. Банки повинні випустити гроші в економіку під «їстівні» відсотки. Рівень відсоткової ставки вийшов за межі розумного — минулого тижня ставка за гривневим кредитом сягала 25–29%. Банкіри хочуть компенсувати за рахунок тих, хто працює і платить за кредитами, втрати від бездарної політики, яку вони вели в сегменті споживчого кредитування. Банки чомусь вирішили, що вони здобули над бізнесом цілковиту і беззастережну перемогу, хоча одні без одних просто не можуть існувати.

Як кисень потрібна довіра в ланцюжках бізнес—бізнес, бізнес—споживач, бізнес—влада, бізнес—банк.

Але ж не лише у банках справа?

— Так, потрібна прогнозована валютна політика. Шок від коливання курсу гривні призвів до справжнього ступору і шаленої недовіри до національної валюти.

Наприклад, чому в нас так підскочили ціни на ліки? Компанії побачили курс 7 UAH/USD і заклали в ціну на свою продукцію 9 UAH/USD. Про всяк випадок. З одного боку, уряд бореться з інфляцією, а з іншого — Нацбанк її підігріває. Потрібні єдина позиція, скоординовані дії.

Ще одне завдання — зняти зайві бар’єри для бізнесу і провести дозвільну та регуляторну реформи, до яких, доки ринок зростав, не доходили руки. Коли був високоприбутковий бізнес і підприємець знав, що з кожного долара отримає три, мало сенс проходити кола пекла для отримання, приміром, якогось дозволу. І підприємці підлаштувалися під створені умови. В Україні на кожен закон чотири підзаконні акти і три розумні голови, які знають, як їх обійти, кому що дати і в кого що попросити. Але зараз підприємці перебувають у ситуації, коли їм нічого запропонувати чиновникам. Вони мають навчитися обстоювати свої права і при цьому не стати жертвами державної машини.

Регуляторну реформу провели в багатьох країнах, використавши принцип регуляторної гільйотини: ввели мораторій на нові акти, анулювали всі наявні, а потім змусили чиновників довести необхідність кожного документа. Ми також можемо провести реформу регуляторної та дозвільної систем за цим принципом.

До речі, до антикризового пакета увійшли законопроект (розроблений нашим комітетом), що полегшує процедуру закриття підприємств, і законопроект про перелік документів дозвільного характеру. До того ж ми пропонуємо ввести адміністративну відповідальність чиновників за порушення дозвільного законодавства, а також впровадити принцип мовчазної згоди: підприємець подає до держструктури пакет документів для отримання дозволу, і якщо у встановлений термін не отримує відповіді, це автоматично означає, що його видано. Комітет також ініціює скорочення видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, і перегляд умов отримання ліцензії.

Яких змін потребує податкова система у нинішній економічній ситуації?

— Як віце-президент Асоціації платників податків України я виступаю за максимальне зниження фіскального навантаження на підприємців. Під час кризи не можна навіть згадувати про підвищення оподаткування. Малий та середній бізнес і без цього змушений віддавати на податкові платежі до 49% прибутку, сплачуючи близько 96 податків і зборів.

В Асоціації платників податків вважають: якщо трохи буде знижено ПДВ і податок на прибуток, які забезпечують близько 80% бюджету, це сприятиме легалізації бізнесу. Слід ужити заходів, які полегшать адміністрування податків. Зараз як ніколи актуальний єдиний соціальний податок. Хороших податків не буває: великі чи маленькі, вигідно чи невигідно їх платити — все це не більш ніж розмови. Головне, щоб платники податків були в однакових умовах. Коли всі працюють в одному конкурентному полі, без винятків і конкурентних переваг, тоді й розмір податків не такий важливий.

Чи відзначає Асоціація посилення податкових перевірок на підприємствах з огляду на прогнозоване недонадходження податків до держказни?

— Поки що ні. Підприємства сплачують податки за III квартал 2008 року, а він був для них ще відносно прибутковим. Загалом мені здається, що митниця і податкова зайняли адекватну позицію. Хоча завжди є винятки з правил.

http://kontrakty.com.ua/show/ukr/rubrik_main/47200823.html

  Загальний список

Ім'я, Прізвище *
E-mail
Захист від спаму *
Текст повідомлення *