13 серпня 2010
Після скорочення органів державної влади їх стало ще більше
Водночас кількість органів державного управління збільшилася на 7 одиниць (ліквідовано 17 органів, однак утворено 24), а видатки на забезпечення їхньої діяльності зросли на 6 млрд. грн., або майже удвічі, та мають сталу тенденцію до збільшення.
При цьому переваги у фінансуванні надавалися Мінфіну, Держказначейству, ДПА, Держмитслужбі, ГоловКРУ. Видатки розвитку тільки цих органів склали більше 30 відс. від загального обсягу капітальних видатків усіх центральних органів виконавчої влади. Натомість Міністерству освіти і науки кошти на капітальні видатки за цей період взагалі не виділялися, і владний орган, який здійснює реалізацію державної політики в освітній сфері, фактично не мав фінансової підтримки свого матеріального становища.
Запроваджені Урядом у 2009 р. заходи з економії коштів держбюджету зменшили витрати з утримання органів державної влади на 2,1 млрд. грн., або 14,5 відсотка. Однак реалізація коштів здійснювалася без урахування специфіки діяльності кожного органу влади, покладених на нього завдань і стану матеріального забезпечення. Це призвело до того, що окремі міністерства і держкомітети майже повністю були позбавлені фінансових ресурсів для виконання покладених завдань та повноважень. Зокрема, Держкомлісгоспу на відрядження 1 працівника, який здійснює контроль за станом використання та збереження лісового фонду країни на площі в середньому 9,2 тис. га, було передбачено лише 29 грн. на місяць, у той час як норма витрат на 1 добу встановлена чинним законодавством у сумі 30 гривень.
Досі не врегульований належним чином порядок надання центральними органами виконавчої влади платних послуг, що перетворює одержані кошти у додаткове джерело фінансування діяльності цих органів. Переліки платних послуг та розміри коштів, що надходять від їх надання, взагалі не затверджені у встановленому порядку для більшості центральних органів влади. Діючий порядок використання цих коштів є недосконалим.
У 2005 - 2009 роках у середньому 8 органів держвлади щороку перебували у стадії ліквідації чи утворення, формування і зміни штатів, перезатвердження положень, кадрових ротацій, що унеможливлювало якісне виконання покладених на них функцій і повноважень. Лише у 2007 р. в Мінекономіки тричі змінювався керівник, при цьому кількість заступників міністра протягом 2007-2008 років збільшилася з 5 до 10 осіб. За цей період міністерство тричі змінило структуру центрального апарату, крім того внесло до неї 14 змін. Як наслідок, заміщено 384 посади та звільнено 323 особи. Тобто, на кожну третю посаду зараховувалися новопризначені працівники, іноді без відповідної кваліфікації та стажу роботи за фахом.
У цілому ж по Україні чисельність працівників органів державного управління протягом зазначеного періоду збільшилася на 23,5 тис. осіб, або на 8,9 відс., обсяг видатків на оплату їхньої праці зріс більш ніж удвічі.
Аналізом встановлено, що з початку запровадження у 1998 р. адміністративної реформи, яка спрямовувалась на упорядкування державних органів, система держуправління розширилася на 31 орган і в 2009 р. налічувала 127 одиниць. Безсистемні утворення нових органів, ліквідація та реорганізація існуючих шляхом злиття, передавання функцій, зміни підпорядкованості, організаційно-правового статусу та відтворення раніше ліквідованих структур проводилися хаотично, без урахування результатів обстежень функціональних повноважень органів влади. Це призвело, по-перше, до дублювання функцій, а по-друге, не забезпечило створення в державі ефективної системи управління. Вона і досі залишається неефективною, внутрішньо суперечливою, громіздкою та не відповідає соціальним і економічним потребам суспільства.
http://www.golosua.com/politika/2010/08/16/pislya-skorochennya-organiv-derzhavnoyi-vladi-yih-/