Заступник голови ДПАУ Сергій Чекашкін упевнений, що жодна криза не завадить податківцям виконати план зі збору податків цього року

В інтерв’ю Контрактам заступник голови ДПАУ Сергій Чекашкін розповів про те, що:
1) українські суди часто приймають дивні рішення
2) ЗМІ намагалися запороти роботу податківців
3) торік до податкових ям спливло 6 млрд грн
4) не міг заплатити податок із власників собак

Сформулюйте, будь ласка, поняття податкової ями.

— У податковій, мабуть, уже ніхто не згадає, звідки взявся цей термін. Використовуючи його, ми маємо на увазі фірми, створені спеціально для крадіжки. Найпростіше пояснення — на прикладі ПДВ. Це каскадний податок, що нараховується на кожному етапі руху товару. Деякі бізнесмени концентрують свої податкові зобов’язання у спеціально створеній для цього фірмі, яка їх згодом не платить до бюджету. Тобто яма — суб’єкт, який податкові накладні виписав (хтось своєю чергою включив їх до податкового кредиту), але податкові зобов’язання не задекларував, або ж задекларував, проте до бюджету не заплатив.

За якими ознаками ви кваліфікуєте підприємство як податкову яму?

— Основна й найбільш явна ознака — стрибок ціни. Наведу простий приклад. Компанія N реалізує на аукціоні нафту. Товар продається транзитеру (фірмі, якій, насправді, нафта не потрібна), потім іншому транзитеру, який у свою чергу перепродає її податковій ямі. Яма — формально нормальний, зареєстрований платник податків — збуває цей самий товар уже вдвічі дорожче, ніж купила. Тобто у розглянутому випадку база оподаткування на виході значно перевищує базу оподаткування на вході. При цьому нафта, насправді, і далі залишається на складі й рухається лише за паперами. Зазвичай для створення ям вибирають непромислові, периферійні з погляду ділової активності області: Закарпаття, Волинь... Так, наприклад, протягом 2,5 місяців працювала тепер уже знаменита закарпатська компанія «Весна».  Фірма існувала багато років і була сумлінним платником податків, поки її не купили злочинці. Новий формальний директор займався торгівлею податковими накладними. Третина всього обсягу мінімізації податків України — через Весну. Загальна сума мінімізації лише через цю фірму досягла майже мільярда гривень. Були задіяні деякі нафтопереробні підприємства, зернотрейдери, навіть виробники кришечок для кока-коли. До речі, на Волині працювала ще одна відома податкова яма. Її керівництво намагається у судовому порядку продовжити безбідне життя свого дітища. Але, впевнений, у них нічого не вийде.

Досить сумнівно, щоб компанія, котру, як ви стверджуєте, третина країни використовувала для витоку податків, працювала без прикриття високопоставлених чиновників, у тому числі з ДПАУ.

— Все можливо. Якби я мав таку інформацію, то неодмінно передав би її до прокуратури.

Яким, за вашими оцінками, є обсяг ринку податкових ям у 2008 році?

— Близько 6 млрд грн. Для порівняння: торік ми зібрали 45 млрд грн ПДВ.

Чи не вважаєте ви, що зниження ставки ПДВ сприяло б детінізації цього ринку?

— Звичайно! Що нижча ставка податку, то менший інтерес заробляти на його крадіжці. Тільки знижувати потрібно не на 1–2%, а приблизно вдвічі.

Для ефективної боротьби з ямами податкова змінила вимоги до звітності щодо ПДВ, було введено п’ятий додаток. Після цього, відповідно до вашої ж статистики, частка технічних помилок при аналізі звітності становила 60%. Вас не насторожує ця цифра?

— Справді, було таке. Засоби масової інформації провели цілу кампанію, щоб запороти нашу роботу. Думаю, її фінансували організатори ям. Деякі видання пропонували підприємцям заповнювати п’ятий додаток із помилками (наприклад, суму й номер міняти місцями), щоб податківці заплуталися, не впоралися і, зрештою, відмовилися від цієї ідеї. Сам читав такі статті. На щастя, нам вдалося переломити цю ситуацію. І зараз обсяг технічних помилок скоротився разів у чотири.

Проте п’ятого додатка податківцям недостатньо, щоб ефективно боротися з податковими ямами. Чого вам не вистачає?

— Цього додатка справді недостатньо, бо він дозволяє виявити податкову яму постфактум. Ми бачимо, де скоєно злочин і на яку суму. А далі в нас виникають складнощі у взаємодії з прокуратурою й судами.

Які, наприклад?

— Приміром, скасували ми свідоцтво платника ПДВ певної компанії — явної податкової ями, що працює на Волині. Її керівництво успішно оскаржило наше рішення в суді, і нас зобов’язують поновити свідоцтво. Для чого суд це зробив? Щоб керівництво цієї компанії могло й далі виписувати податкові накладні всім бажаючим...

Можливо, справа в тому, що ваші співробітники не зібрали достатньо доказів, тому суддя вважав їхні аргументи непереконливими?

— Можливо. Суд дуже часто приймає дивні для мене рішення. Це ж ціла індустрія! Податківців не пускають на перевірки. Наше законодавство настільки недосконале й ліберальне, що дає платникові таку можливість. Ми виявляємо яму, нам потрібно діяти й тут починається: «Чи маєте ви право на позачергову перевірку?», «А коли ви востаннє перевіряли?» тощо. Тож п’ятий додаток не панацея. Він ставить діагноз (що само по собі прорив у роботі податківців), після якого потрібно лікувати. А ось із препаратами в нас проблема.

Не можете зареєструвати їх у МОЗ?

— Можна й так сказати. Є кілька засобів, і всі вони непопулярні. Адже ліки, на відміну від цукерок, смачними бути не можуть. По-перше, нам потрібно запровадити механізм звичайних цін. Свого часу Верховна Рада, на жаль, відхилила підготовлений нами відповідний законопроект. Нині, з огляду на майже недієздатний механізм визначення звичайної ціни, підприємствам вдається від нього ухилятися. Доходить до того, що деякі імпортери відстоюють у суді право на відшкодування ПДВ після того, як продають товар нижче від його митної вартості. Як я вже казав, ціновий стрибок відбувається саме в ямі. Тому механізм звичайних цін допоміг би нам. Він дозволив би сказати несумлінному підприємцеві: «Ви придбали товар за ціною, яка значно вища за ринкову. Будь ласка, визнайте, що ваш податковий кредит завищений, бо цей товар на ринку можна купити дешевше».

Другий метод — встановлення субсидіарної відповідальності по всьому навмисно вибудованому ланцюжку, що веде до податкової ями.

Але в цьому випадку постраждають сумлінні платники податків.

— Якщо була змова, постраждають усі. Якщо змови не було, то мають постраждати засновники ланцюжка. Але краще прийняти закон про звичайні ціни.

Ми також неодноразово пропонували й пропонуватимемо Мінфіну ввести обов’язкове надання електронних ПДВ-накладних. Це дозволить ефективно виявляти «помилки», допущені при складанні п’ятого додатка. Я б узагалі не визнавав податкові накладні, дані яких не відображені в п’ятому додатку.

А як можна довести навмисність такого невідображення? Адже частка технічних помилок при заповненні п’ятого додатка, як і раніше, дуже висока?

— Річ у тому, що технічні, ненавмисні помилки чесні платники й самі охоче виправляють. А ось із навмисними ми боремося. Згідно з 228 статтею Цивільного кодексу України, ми визнаємо недійсними угоди, спрямовані на ухиляння від сплати податків, оскільки вони завдають шкоди державі. Нам цікаво цимзайматися, бо збитки, завдані державі, можуть бути компенсовані. Повністю або хоча б частково. Уявіть: з бюджету вкрадені гроші через компанію «Весна». Але її вже не існує, немає посадових осіб. Я не здивуюся, якщо їх уже фізично немає на цьому світі. Через Весну проходили такі грошові потоки, що це цілком можливо. Але ми повинні виявити тих, кому Весна надавала послуги. І весь ланцюжок договорів намагаємося визнати недійсним. Зараз ми готуємо для співробітників податкової спеціальні методичні рекомендації щодо цього. Ви правильно зауважили на початку розмови, що такі оборудки часто здійснюють у змові з податківцями. Деякі наші співробітники навмисне дозволяють організаторам ями замести сліди. Поки деталізованої інструкції про те, як довести до кінця визнання договору недійсним, немає. Коли вона буде готова, маневрів для корупції у податківців буде значно менше.

Що конкретно податківці роблять, щоб визнати договір недійсним?

— Для цього складається відповідний акт перевірки. Потім за бажання підприємець може оскаржити його в суді. Але яким треба бути безвідповідальним суддею, щоб визнати, що в покупця є податковий кредит, а в продавця немає за цією операцією податкових зобов’язань. Це ж ПДВ, дуже простий податок!

Якщо він такий простий, чому з ним стільки проблем?

— Тому що він бюджетоутворювальний. Більше половини надходжень до загального фонду держбюджету — ПДВ. Із дрібними податками проблем набагато більше. Запроваджували ж колись податок із власників собак, що взагалі не збирався. Я якось спробував його заплатити, і в мене нічого не вийшло! Ось це проблема! До речі, у Європі ПДВ теж крадуть, причому за тими самими схемами.

Чи буде переглянуто план за податками у 2009 році?

— План податківців буде виконано.

Яким чином, адже в країні криза і багато компаній зазнають збитків?

— У нас є резерви — ті-таки податкові ями. Це має компенсувати наслідки кризи.

До редакції надходять листи бізнесменів про те, що на місцях податківці вимагають від підприємств працювати без збитків.

— Правильно вимагають. Думаю, що акціонери й власники компаній вимагають від менеджменту того самого. А що криза? Під цю кризу намагаються списати все! Насправді вона торкнулася лише деяких галузей, які, до речі, ПДВ взагалі не сплачували. Наприклад, хіміків. Вони його тільки відшкодовують. До речі, прострочена заборгованість за рік скоротилася з 4,1 млрд грн до 3 млрд грн. Це позитивна тенденція.

Але ж вона напевно не збережеться у 2009 році?

— Я так не думаю! Заборгованість скоротиться ще більше, бо кількість заявок після кризи зменшиться. Особливо в січні—березні. Потім, я сподіваюся, економіка почне оживати. До речі, заявка на відшкодування в січні скоротилася порівняно з груднем із 3740 до 3038 мільйонів гривень.

http://kontrakty.com.ua/show/ukr/article/27/05200911443.html

  Загальний список

Ім'я, Прізвище *
E-mail
Захист від спаму *
Текст повідомлення *