ВГО «Успішна Україна» оголошує
конкурс фотографій

Новини

RSS 2.0 RSS 2.0

Аналітика
3 листопада 2005

Федерація профспілок провела другі громадські слухання щодо вступу України до Світової організації торгівлі

Україна реально наблизилась до завершення переговорного процесу щодо вступу до СОТ. Лишилося підписати 2 важливих протоколи зі Сполученими Штатами і Австралією та 6 інших двосторонніх угод. На початку листопада намічено засідання Робочої групи СОТ, яка може прийняти рішення про те, що Україною завершено роботу по двостороннім переговорам, по формуванню зобов’язань і по внесенню змін до законодавства. В такому разі питання може бути винесено на засідання Генеральної Ради СОТ, проведення якої планується в кінці листопада — на початку грудня. І в середині грудня 2005 р. на міністерській конференції у Гонк Конгу може бути прийняте рішення про те, що Україна набуває членства в СОТ.


Однак до цього є речі, які необхідно зробити в Україні, наприклад, прийняти кілька законопроектів у ВР. Щодо можливості їх прийняття існують різні думки. Депутат Леонід Кравчук вважає, що проходження їх цілком можливе, а заступник голови бюджетного комітету народний депутат Валерій Коновалюк, не впевнений у цьому. По-перше, закони, які останнім часом подано на розгляд Верховної Ради, отримали негативну реакцію парламенту. Відхилено кілька законопроектів щодо імпорту товарів, ВР не схвалила у першому читанні “Закон про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини”. Так само і закон про захист національного виробника. Говорять про можливий перегляд ВР митних тарифів у бік їх підвищення. Влітку цього року ВР прийняла низку законів, спрямованих на приведення рівнів митно-тарифного захисту у відповідність до вимог СОТ. Якщо на кінець 2004 р. середньоарифметична ставка ввізного мита по всій товарній номенклатурі становила 10,5 %, то після прийняття змін до митного тарифу вона зменшилась на 38 % і становить 6,5 %. За даними Міністерства економіки, за 8 місяців 2005 р. обсяг імпорту зріс на 28 %, а сума сплаченого мита — майже на 79 %. Однак липневе зменшення митних тарифів не спричинило вибухового зростання обсягів імпорту, а значить і надходжень від мита у бюджет. Під час чергової “бюджетної епопеї” у парламенті питання про надходження від митниці до бюджету буде дуже актуальним. А з ним і питання про вступу до СОТ, яке у нас надто політизоване, щоби не стати предметом торгів і політичних компромісів.


Пишучи про СОТ, хотілося б зіпертися на якусь одну чітку позицію, щоб або погодитися з нею, або піддати критиці. Наприклад, що вступити у СОТ нам необхідно саме зараз, інакше ми за наступні 2-3 роки втратимо більше, ніж, безумовно, втратимо але тепер. Або відстоювати іншу думку: вступати до СОТ Україні зарано, її економіка не витримає потужної інтервенції світового капіталу, і ми втратимо все, що маємо, перетворившись на сировинний додаток багатих країн. На жаль, відстоювати щось одне за такої неповної інформації у суспільстві про організацію, з якою ведемо переговори з 1994-го року, не випадає. Сьогодні фахівці і громадськість перебувають у стадії дискусії щодо доцільності / недоцільності термінового вступу у СОТ, і я зовсім не вважаю, що дискусія — це погано. Але насторожує одне: це діалоги на перспективу, наче ми на початку шляху, а не на завершальному етапі переговорів, і наче в нас є ще десяток років, щоби готуватися до вступу... Після кількох років роботи все ще говоримо не про результат, а про необхідні дії, корективи і плани. Тимчасом, як хотілося б почути власне “звіт” про 10-річну підготовку економіки України до нових правил гри.


Позицію Мінекономіки на Круглому столі висловив заступник міністра Андрій Березний. У своїй доповіді він оперував макроекономічними показниками, і в цілому, прогноз Мінекономіки щодо наслідків вступу до СОТ оптимістичний: такий крок зумовить додаткове підвищення добробуту населення на 3 % та збільшення росту ВВП на 2 %. Останнє забезпечиться за рахунок зростання експорту української продукції приблизно на 1,5-2 млрд доларів США, а за сприятливих умов — і на 4 млдр. Економіка України є надзвичайно експортноорієнтованою: показник зовнішньоекономічної квоти традиційно перевищує показник росту ВВП, а частка промислової продукції, що експортується, традиційно коливається на рівні 50 % від загального обсягу промислового виробництва. Отже, членство у СОТ є важливим кроком на шляху інтеграції української економіки до світової, резюмував свій виступ Андрій Березний. Однак — і ця ремарка надзвичайно показова — всі плюси членства у СОТ можливі “за умов цілеспрямованої перебудови промисловості України, що має стати складовою економічної політики уряду”. А якщо не буде такої умови? Адже тільки лінивий не писав про те, що у влади немає стратегії розвитку країни, в тому числі й економічного розвитку із визначенням пріоритетних і стратегічно важливих галузей промисловості. І де брати час і гроші на таке реформування? Які галузі визначені в Україні як пріоритетні і чи справді всім їм потрібна державна підтримка? В темі СОТ лишається більше питань, ніж відповідей.


Сьогодні лише Міністерство сільського господарства не погоджується з умовами щодо своєї галузі. Аграрний сектор забезпечує 16 % робочих місць і 14 % ВВП України. Відповідно до Угоди про сільське господарство, якою регулюється вся торгівля сільгосппродукцією у рамках СОТ, Україна має протягом 5 років скоротити внутрішню цінову підтримку галузі на 20 % відповідно до базового періоду. Як такий Україною пропонується визначити період 1994-1996 рр., але Австралія і США вимагають змінити його на 2002-2004 рр. як більш показові. Якщо враховувати зауваження вітчизняного міністерства, то доведеться змінювати 6 протоколів, що означає повернення до переговорного процесу із провідними країнами-членами СОТ і ще 1-2 роки роботи.


Про СОТ у нас побутує чимало міфів на основі досвіду вступу туди інших країн. Вважається, що країни, які затято торгувалися під час переговорів, виграли найбільше. Китай, приміром, торгувався під час 15-річного переговорного процесу, відстоюючи власного виробника і захищаючи ринок від імпорту високими митними тарифами. А Україна, мовляв, навпаки йде на будь-які поступки, виконуючи програму її політичних лідерів по достроковому приєднанню до Європи і світу. Подробиці приєднання до СОТ колишніх країн соцтабору відомі лише експертам. Стосовно Китаю відомо, що за період переговорів митні тарифи в країні зменшилися у 4 рази (з 76 % до 15 %), а на момент вступу у 2001 р. Китай справляв імпортне мито менше як з 40 % товарів.


Та попри всі реальні і уявні переваги, які матиме економіка України після вступу до СОТ, із новими правилами гри віч-на-віч зіткнуться конкретні підприємства. Саме на цьому рівні відбуватимуться найбільші зрушення і структурні зміни, які, зазначила віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Тетяна Степанкова, в сукупності дадуть 20 % зниження зайнятості населення. От тут і виявиться, які компенсаторні механізми готувала держава протягом 10 років. До речі, питання діючих у нас механізмів захисту вітчизняного виробника є також суперечливим. Найбільше, що лякає наших промисловців, це скорочення прямих субсидій у деякі галузі. Дійсно, на такі методи, названі у СОТ заходами “жовтої скрині”, накладаються обмеження: дані методи не сумісні з правилами гри вільного ринку. Натомість необмеженими є заходи так званих “зеленої” і “блакитної” скринь, які передбачають фінансування дослідницьких, навчальних, маркетингових програм, спрямованих на розвиток, а не на консервацію стану, що існує. На такі цілі у нас найменш охоче дають гроші. Більшість підприємств, які йшли шляхом інновацій, були вимушені шукати іноземних інвесторів або заощаджувати на власних ресурсах. На сьогодні саме вони є більш підготовленими до нових умов.


Громадські слухання, що відбулися, виробили низку рекомендацій соціальним партнерам (владі, бізнесу, громадським організаціям), як перейти до конкретних кроків, що забезпечать максимально позитивний результат від вступу до СОТ. І першим пунктом рекомендацій записано: “Запровадження довгострокової стратегії економічного і соціального розвитку країни”. Як-то кажуть, без коментарів...


Документ на 5 сторінки містить інші заходи, які мають бути проведені на національному і регіональному рівнях. Рекомендації будуть направлені центральним і місцевим органам влади, органам місцевого самоврядування тощо. Можливо, вони будуть взяті до уваги. Ті ж слухання показали, що третій сектор (громадські організації, галузеві асоціації та інші об’єднання спеціалістів) вже мають напрацювання в цьому аспекті. В Україні є об’єднання, які займаються проблемами якості, підвищенням конкурентоспроможності підприємств, запровадженням міжнародних стандартів і сертифікатів. Саме сюди найближчим часом потрібна увага держави.


Рекомендації слухань містять чіткі пропозиції невідкладних заходів, але не містять одного — термінів їх виконання. І цим сказано більше, ніж, можливо, хотілося сказати: ані ті, хто заявляють про необхідність і невідкладність вступу України до СОТ, ані ті, хто застерігають від цього, насправді не вірять, що це таки станеться з нами найближчим часом. Не вірять або не певні в тому, чого можна очікувати від нашої все ще несистемної і непередбачуваної нової-старої влади.


 


Тетяна Денисюк


 


P. S. Результати останнього візиту Прем’єр-міністра Юрія Єханурова у США і заява цієї країни, що уряд Сполучених Штатів підтримає надання Україні статусу країни з ринковою економікою на початку 2006 р. свідчить, що термін вступу України до СОТ може справді перенестися на наступні рік-два.

УКР   РУС   ENG
пошук




e-mail:

© 2004-2007 ВГО "Успішна Україна". Усі права на матеріали, що знаходяться на сайті, охороняються у відповідності з законодавством України. У разі будь-якого використання матеріалів сайта, гіперпосилання на www.uspishnaukraina.com.ua є обов'язковим.