Діалог влади і бізнесу триває

Діалог влади і бізнесу триває

Продовжуються жваві дискусії між владою та бізнесом з приводу реформування податкової системи України. Доопрацювання Податкового кодексу, що першопочатково планували до 1 червня 2005 року,  було продовжено до кінця року. Влада заявляє дедалі активніше про те, що податкові зміни мають відбуватися за умов широкого громадського обговорення. Тому у бізнеса з’явилася надія на те, що його пропозиції будуть враховані.

В останні місяці у представників українського бізнесу виникло глибоке занепокоєння щодо введення податкових змін. Бізнес розчарувала відсутність у нової влади цілісної концепції побудови системи оподаткування.

Особливі побоювання викликали можливі негативні наслідки у разі запровадження змін до податкових законів, що передбачені Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України» №2505-ІV від 25 березня 2005 року (надалі «Закон»). Цей Закон вніс суттєві зміни до більшості законодавчих актів з питань оподаткування та зробив податкову систему ще більш заплутаною та непрозорою.

Все це могло призвести до додаткових перепон бізнесу в Україні, виникнення конфліктів між платниками податків та податковими органами, створення умов для збільшення корупції.

У відповідь влада отримала протест бізнесу у вигляді публічних дебатів, критичних публікацій, навіть акцій протесту (як то акція “Пори”).

Так, наприклад, за ініціативою Всеукраїнських громадських організацій “УСПІШНА УКРАЇНА” та “НОВА ФОРМАЦІЯ” ще у квітні відбувся круглий стіл на тему “Податкова реформа — шляхи та механізми впровадження”. В обговоренні взяли участь представники ДПАУ, Мінекономіки, Міністерства фінансів, депутати ВР України та Київської міської ради, члени Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва, вітчизняні та зарубіжні експерти, керівники підприємницьких структур.

Результатом цієї спроби встановити цивілізовані та партнерські відносини між бізнесом і владою стало Звернення учасників круглого столу, представників громадських організацій і підприємців до влади та широкого загалу.

І влада не забарилася з відповіддю на пропозиції, викладені у цьому Зверненні, щодо реформування податкової системи. Учасниками Круглого столу було отримано 2 листи: від ДМСУ і МФУ.

На вимогу авторів Звернення у терміновому порядку скоригувати дію нових податкових норм Закону, що створили конфлікти та напруження в бізнес-середовищі,  МФУ запевнило, “що сьогодні здійснюється робота щодо подальшого вдосконалення податкового законодавства. З цією метою розглядаються пропозиції (…) щодо проблемних питань з оподаткування, що виникли з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2005 рік».

Головне, влада пообіцяла, що “узагальнені пропозиції будуть враховані у відповідному законопроекті про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань оподаткування. Крім того, разом з проектом державного бюджету на наступний рік Міністерством планується подання проекту Програми зниження фіскального навантаження на економіку”.

У Зверненні підприємці та експерти підкреслили, що підтримують розділ Плану заходів, спрямованих на виконання програми Уряду «Назустріч людям» (далі – «Плану заходів») щодо податкової політики: п. 222 , в якому пропонується: «провести кодифікацію податкових законів, що значно спростить їх викладення, максимально зблизити принципи податкового та бухгалтерського обліків, провести адаптацію фіскального законодавства до принципів та директив Європейського Союзу, скасувати фіскальні платежі, адміністрування яких є невиправдано витратним, визначити доцільність запровадження альтернативного податку на активи з метою запобігання штучній податковій збитковості, забезпечити адаптацію законодавства з обкладення податком на додану вартість до принципів та критеріїв Шостої Директиви Європейського Союзу (з окремими винятками щодо послуг соціального характеру), забезпечити уніфікацію правил обкладення податком на прибуток з міжнародними стандартами обліку із скасуванням дискримінаційних норм щодо окремих сфер або видів діяльності)».

Всі ці положення мають знайти відображення у проекті Податкового кодексу України, доопрацювання якого продовжено до кінця 2005 року.

Цей Кодекс має сприяти подоланню вад вітчизняної податкової системи: складність, протирічність і змінність діючих законодавчих норм, відсутність системного підходу до законодавчих змін, невизначеність бази для оподаткування та механізмів, які формують цю базу, відсутність презумпції невинності щодо підприємців та інші фактори, які потребують впорядкування.

При цьому представники підприємницьких кіл у своїх пропозиціях наголосили, що Міністерство фінансів має забезпечити оприлюднення попереднього проекту Податкового кодексу, що враховував би положення «Плану заходів».

До того ж, автори Звернення зазначили, що у Законі «Про внесення змін до закону України «Про Державний бюджет на 2005 рік» Уряд вже порушив частку своїх зобов’язань «Плану заходів»: п. 220 – «Зменшення ставок податків з одночасним розширенням бази оподаткування. Скасування будь-яких пільг у розрізі окремих платників чи окремих територій».

Для виправлення такої ситуації по-перше, було запропоновано зменшити з 1.01. 2006 р. ставку ПДВ до 15%. На що МФУ дало відповідь, що це призведе до зменшення доходів Державного бюджету України, тому мають бути визначені “джерела компенсації втрат доходів державного бюджету або види та обсяги видатків, що підлягають відповідному скороченню”.

Принциповою, на погляд підприємців та експертів, є необхідність ввести з 1.01.2006 р єдиний соціальний податок на заробітну плату в розмірі 20-25%. Тим більше сам Президент неоднорозово наголошував на цьому. В цьому контексті обнадіює те, що вже «…розпочато роботу по розробці проекту Закону України «Про єдиний соціальний внесок. Термін подання зазначеного законопроекту на розгляд Уряду —15.08.2005 р.».

Також було запропоновано зменшити з 1.01.2006 р ставку податку на прибуток до 15%.

Але влада на це згадала, що «…з 1.01.2004 р. ставку податку на прибуток підприємств знижено з 30 до 25 %. Як показала практика, зниження ставки податку чи надання інших податкових пільг без установленого жорсткого контролю за цільовим використанням коштів, які залишаються у платників податків внаслідок застосування податкових пільг не призводить до підвищення ефективності виробництва”. При цьому було додано, що пропозицією зменшити ставку податку на прибуток до 15% “ пропонується лише зниження ставки без зазначення альтернативних джерел поповнення доходної частини бюджету, (…) тому пропозиція (...) не підтримується».

Треба зауважити, що сьогодні бізнес дуже непокоїть необхідность сплачувати податок на додану вартість при внесенні інвестицій у статутні фонди підприємств (як відомо Законом № 2505 було скасовано частину статті 3.2.8. “Закону про ПДВ”, яка передбачала звільнення від сплати ПДВ при внесенні майна до статутних фондів підприємств).

Таке нововведення негативно вплине на інвестиційну привабливість України, оскільки вимагає залучення додаткового зовнішнього фінансування, вилучає обігові кошти підприємства, стримує модернізацію устаткування, тощо.

Тому підприємці та експерти запропонували відмінити введення сплати ПДВ на ввезення основних засобів в якості інвестицій іноземними інвесторами, що сприяло би покращенню інвестиційного клімату у країні.

Проте цю пропозицію також було відхилено.

В цілому, представники бізнесу занепокоєні долею українських підприємців, які можуть виявитись незахищеними у результаті швидких перетворень у законодавстві і занадто активних (агресивних) дій нової влади по відношенню до бізнесу.

Останнє десятиріччя підприємці - рушії економіки і розвитку держави - працювали за законами, встановленими минулою владою і забезпечили відчутне зростання економіки. Тому перехід до нових «правил гри» має відбуватись поступово, протягом 1 – 3 років. Під час цього «перехідного періоду» патріотична влада має забезпечити умови для зростання конкурентноздатності українського бізнесу за стандартами цивілізованого ринку і відповідні преференції для вітчизняного бізнесу. Тому необхідно акцентувати увагу на цьому вищих посадових осіб держави: Президента, Прем’єр – міністра і Голови РНБО.

З огляду на це, терміново потрібно переглянути функції та забезпечити реорганізацію органів державної податкової служби. Для унеможливлення корупції потрібно максимально роз’єднати функції, які мають органи податкової служби (реєстрація, перевірки, роз’яснення, апеляція, стягнення, слідчі дії), та реформувати податкову міліцію. Роз’яснення порядку застосування податкових законів не повинні надаватися органами податкової служби. А контроль виконання планів по надходженню податків має здійснюватись Міністерством фінансів, а не органами податкової служби.

Міністерство фінансів на ці вимоги зазначило, що вже «…передбачено сприяння прийняттю проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України» (щодо статусу державних органів фіскального та бюджетного контролю). У разі прийняття цього проекту Закону, (…) відомства, які належать до фінансової сфери (ДПА, ДМС, ДКРС) матимуть статус окремих юридичних осіб, створених при МФУ. Таке підпорядкування дасть змогу Уряду через МФУ спрямовувати і координувати діяльність вказаних центральних органів виконавчої влади, пов’язану з розробкою податкових та митних нормативів щодо нарахування та сплати податкових і неподаткових платежів”.

Прийняття Закону має дозволити МФУ, ДПС, ДМС працювати як один бюджетно-фінансовий механізм, скасовуючи дублюючі функції.

Будемо сподіватися, що реалізація законопроекту оптимізує та реально підвищить контроль у сфері сплати податків та зборів до бюджетів всіх рівнів.

Треба зауважити, що пропозиції, на які було отримано відповіді від органів влади, готувалося провідними експертами з питань оподаткування.

Були враховані пропозиції відомого американського політика, екс-конгресмена Джона Конлена, який запропонував конкретний механізм “гільйотини”, який допоміг Швеції, Мексиці та багатьом іншим державам визначити справді необхідні закони і норми і відсікти такі, що заважають нормальному розвитку бізнесу та його взаєминам із владою.

Також у розробці Звернення активну участь приймав Вадим Линник, президент Української асоціації сертифікованихів бухгалтерів та аудиторів. На думку якого, пропозиції Звернення на перший погляд можуть здатися начебто загальнозрозумілими, але на практиці не вирішення цих питань створює безліч проблем для бізнесу. На цьому етапі нам вкрай необхідно здійснення основних вимог:

- зменшення ставки ПДВ до 15%;

- введення єдиного соціального податку на заробітну плату 20-25%;

- реформування податку на прибуток.

Вирішення перших 2 питань може забезпечити вивід із тіні заробітної плати (в основному - малий та середній бізнес) і значно підвищити платежі до Пенсійного

фонду а також податку на доходи фізичних осіб, а в подальшому  забезпечить і збільшення загальних надходжень ПДВ до бюджету. Вирішення третього питання забезпечить прозорість функціонування бізнесу, збільшення інвестицій, формування цивілізованого фондового ринку.

Поки що можна зробити єдиний висновок. Враховуючи те, що влада дає відповіді на запити бізнесу, можна констатувати, що сьогодні влада готова до діалогу з бізнесом.

Найголовнішим залишається те, що влада має більш уважно прислухатись до пропозицій та бажання бізнесу встановити цивілізовані партнерські відносини.

Підготувала Стешенко Анна

  Загальний список