ВГО «Успішна Україна» оголошує
конкурс фотографій

Новини

RSS 2.0 RSS 2.0

Наші партнери



Про ВГО «Успішна Україна»

Українська національна ідея

Українська національна ідея - сполучення трьох слів, яке мало кому з українців зрозуміле. Якщо ми запитаємо у пересічного громадянина України: "Що є українська національна ідея?", то у кращому випадку почуємо відповідь: " Незалежна, самодостатня держава", у гіршому : "Національної ідеї немає".
Історики досліджують сутність цього поняття в різні історичні періоди, посилаючись на ідеологів, політологи дискутують з цього приводу, а політтехнологи українською національною ідеєю "торгують". Але ніхто не може чітко окреслити природу цього дивного сполучення трьох слів. Хтось мені може заперечити, звинувативши у невігластві. Але всі погодяться з тим, що якби у українців була національна ідея, то за 16 років незалежності Україна не стояла б на черзі потрапити  до країн третього світу. Врешті-решт, що ж таке національна ідея та чому в українців її немає?
Національна ідея - це духовна концепція національної свідомості, розуміння народом сенсу свого існування, це концентрований вираз стратегічної мети, головних приорітетів нації на осяжне майбутнє. Без такої ідеї рух держави стає багатоцільовим, більше того - безцільним - не зрозуміло куди і для чого рухаємося. Відомо, що в Україні наявна низка гострих питань, що стосуються як історичних подій, так і сьогодення, щодо яких існує різка поляризація думок. Поляризація громадської думки відбувається за такими осями:
1.Ставлення до доцільності введення інших державних або офіційних мов.
2.Ставлення до доцільності прискорення вступу в НАТО.
3.Ставлення  до прискореної економічної та політичної інтеграції в західному та східному напрямках.
4.Оцінка Жовтневої революції та радянського періоду в історії України.
5.Оцінка дій ОУН-УПА та доцільність надання воїнам ОУН-УПА статусу учасника бойових дій.
6..Ставлення до доцільності прискорення процесу формування єдиної помісної православної церкви.
7.Ставлення до помаранчевої революції.
Це, звісно, не ввесь перелік спірних питань. Їх значно більше. Чому ж так? В чому ж причина відсутності української національної ідеї? Тож спробуємо діагностувати "хворобу" - поглянемо на владу та економіку.

Влада - це:

1.Засіб збагачення
2.Брак сильних політиків і чиновників
3.Бізнес на "гачку влади"
4.Корупція
5.Територіальна роз'єднаність
6.Непрацююча судова система
7.ЗМІ не є сильними та незалежними
8.Невизначеність у зовнішній політиці. Україну не сприймають ні на Заході, ні на Сході як повноцінного самодостатнього  суб'єкта співпраці

Економіка - це:

1.45% економіки в тіні
2.Низький загальний рівень конкурентоспроможності країни (індекс конкурентоспроможності - 84-й в світі зі 117)
3.Власність не захищена
4.Процеси приватизації не завершені
5.Багато громадян сприймають бізнес як ворога
6."Загнана" інфраструктура. Висока  енергоємність
7.Нерівномірне податкове навантаження
8.Низький рівень внутрішніх інвестицій
9.Низький рівень зовнішніх інвестицій
10.Бідних до 70 %, середній клас - 8%

Наступне питання: "Чому ми маємо таку владу та економіку?". Історично склалося так, що український народ  в силу зовнішньополітичних обставин, змушений був працювати на будь-кого, тільки не на себе - на російського царя, польського короля, австрійського цісаря, на соціалізм, номенклатуру. Народ адаптовувався і врешті-решт так адаптувався, що отримавши незалежність (наголосимо, за яку ми не боролись) теж не захотів на себе працювати - ми працюємо на олігархію. Кастове суспільство - бідних та багатих, бідні існують - багаті живуть, бідні існують працюючи заради яскравого життя багатих - керманичів державної влади. Останні маніпулюють народом, продукують всілякі гасла, вигадують всілякі проблеми - все заради того, щоб зберегти свій статус. В даному випадку мета - виправдовує засоби. Що ж це за засоби? Маніпулювання ідеями, вигадування проблем - все заради розколу громади. Останній "кидають" на торг  штучностворені проблеми, зазначені з самого початку статті, "роздмухують" їх, відволікаючи увагу від головного - відповідальності за майбутнє. Не варто запитувати: "Хто винен?",16 років ми постійно шукаємо винних, варто запитувати: "Що робити?"
А відповідь на це питання можна дати тільки після чіткого усвідомлення національної ідеї, а саме: Хто ми? Що хочемо? А вже після цього: Що робити?
Як робити?

Хто ми?

На сьогоднішній день ми маємо Україну, але не маємо українців. Так було і в об'єднаній Італії та в об'єднаній Німеччині після 1871року. Але накінець 19 ст. Німеччина перетворилась в імперію та випереджала Велику Британію за низкою показників економічного розвитку. Це ж саме німці продемонстрували після Другої світової війни, яка вщент зруйнувала країну, деморалізувала народ і на певний час навіть позбавила державності.
Польща пережила 4 поділи (четвертий за пактом Ріббентропа-Молотова 1939 року), але польський народ зараз демонструє свої успіхи в інтегрованій Європі. А чехи, прибалтійці? Невже вони розумніші і далекоглядніші за нас? (в той час коли наш "розум" емігрує на Захід та за океан). Справа в тому, що у німців, поляків, чехів, латвійців розвинуто почуття самоповаги і гордості  - в кожного окремо взятого німця, поляка, чеха, латвійця. Українцям же насаджували і продовжують насаджувати комплекс національної меншовартості ( для Європи ми - відсталі, для Росії ми -  хохли), з чим ми "успішно" погоджуємось самі цього не усвідомлюючи. Згадаємо афоризм:" Народ, який дивиться на себе очима сусіда - приречений на загибель". Відповідальність за себе, своїх дітей несемо ми і ніхто нам не забов'язаний - Захід чи Схід допомагати. Живемо і працюємо ми в Україні. Жити погано, чи жити добре вирішувати нам! То невже ми не можемо здивувати "українським дивом" - економічним, соціальним, політичним? Невже ми не здатні переконати Європу в тому, що ми не відсталі, а процвітаючі, Росію - що ми не хохли, а УКРАЇНЦІ ! Можемо, здатні ! Потрібно тільки захотіти.

Що хочемо?

Кожен з нас хоче мати достаток, здоров’я, гордитись успіхами своїх дітей і намагається все для цього робити – працює, працює, коли мало отримує -  працює ще більше, піклуючись про майбутнє дітей. Якщо щось не так, як хотілося б – шукає вихід, інші шляхи – часто безрезультатно, тоді залишається тільки скаржитись, скаржитись і ще раз скаржитись. Але чомусь мало хто розуміє, що ситість і здоров’я, досягнення і успішність сина чи доньки залежать не від праці чи скарг батьків, а від їхнього свідомого вибору, формування  і регулювання влади. Спочатку потрібно створити таку державу, яка б уже змогла створити умови для повноцінного нашого життя і життя наших дітей. В такому випадку не доведеться шукати «інші шляхи» та скаржитись. Що ми для цього робимо? Хтось знову мені може заперечити, мовляв, робимо все, але обрані не виправдовують сподівань. Але ж ми домовились не шукати винних, а вирішувати, що робити. Чому ми не можемо знайти  достойних обранців? Бо не знаємо, що хочемо. Чому не знаємо чого прагнути? Українці жили погано завжди, бо працювали на когось, кращого ніколи не бачили і тішаться з того, що мають.

Що маємо? (із повсякденних реалій)

1.Обман
2.Насильство
3.Злочинність
4.Розчарування
5.Алкоголізм
6.Самогубства
7.Проституція
8.Жебрацтво
9.Висока смертність

Що цьому сприяє?

Основний закон України – закон аморальності.
Гіпертрофований індивідуалізм в умовах  цінностей виживання та відсутньої єдності сприяє формуванню «аморальної більшості», якій корумпована верхівка з метою збереження статусу, кидає крихти, тобто можливість таким же аморальним шляхом як і сама збагачуватись, а часто – просто виживати.

Перспективи:
1.   Перетворення України в африканську країну  зубожілого, вимираючого народу без культури і самовираження
2.   Зникнення з політичної карти проекту «Українська держава»

Цього ми хочемо? Виходить, що так, адже нічого  не змінюючи, злочинний фаталізм рано чи пізно торкнеться кожного з нас, не залежно від того, наскільки «успішно» ти зміг адаптуватись до ситуації.

Що робити?

Перший крок – ми повинні усвідомити ганебність нашого становища

Другий крок -  ми мусимо відмовитись від подвійних стандартів  «аморальної більшості», які нам диктує сакралізована влада кастового суспільства. Більше того, ратифікувати  громадянську унію на засадах моральності. Наявність непорушних і моральних принципів – фундаментальний чинник стабільності і позитивних зрушень в будь-якій країні.

Третій крок – Консолідація.

Четвертий крок – спільний протест: « Ми не хочемо жити так !». Але не протест-стихія, а протест-мета.
Протест-мета – ліквідація олігархічно- сакралізованої влади, знищення замкненого кола несправедливості, побудова громадянського суспільства. Не влада повинна впливати на громадськість, а моральна громадськість формувати владу і впливати на неї. Ми – не раби, ми – українці. Наш голос не повинен нагадувати крик волаючого в пустелі, наш голос повинен сформувати нове покоління  політиків, які будуть захищати не свої, а наші інтереси. Це і є громадянське суспільство, сформувавши його ми сформуємо націю.

П’ятий крок  - розбудова національної держави новим поколінням свідомих політиків за походженням українців. Головні завдання розбудови:

Перше завдання – повернути справжнє обличчя українця та регенерувати генофонд нації. Українець – працьовитий, тактовний, доброзичливий, ліричний, громадськоактивний , винахідливий, індивідуалістичний.
Індивідуальність і винахідливість дає сьогодні змогу вижити, але в той же час, поруч з терплячістю, завела нас в глухий кут.

Друге завдання – синтезувати «консолідовану індивідуальність» (єдність навколо мети більшості громадян), яка відновить:
-     національну інтелігенцію, як носія духовних цінностей
-     підтримає талановитість, без якої нація - безнаціональна 
Тільки тоді ми зможемо говорити про:
-     національну державу
-     національну культуру
-     національні традиції
-     національну гордість
-     національну економіку
Економіка звучить останньою, незважаючи на її пріоритетність. Це не повинно дивувати. Пам’ятаймо, що висока моральність, і передусім правлячої еліти, є неодмінною умовою успіху демократичних і ринкових трансформацій. А критерій моральності – не мовний патріотизм, а досягнення в економічному розвитку країни.

Третє завдання – забезпечити умови для росту національної свідомості через ефективність інституцій громадянського суспільства.

Який же механізм обрати для реалізації трьох головних завдань побудови національної держави?
Як робити?

Концепція реформування країни від ВГО «Успішна Україна» передбачає протягом 10-15 років наведення в країні демократичного порядку, виправлення соціально-психологічного настрою суспільства на позитивний, формування командного духу довіри між різними шарами суспільства і його використання для стрімкого розвитку – «великого стрибка», складовою якого є Трифункціональна  економічна модель, яка пропонує конкретні методи підвищення ефективності всіх трьох функцій економічної системи (виробництва, продажу, розподілу) і взаємодії між ними.

Памятаймо:
Для кожного українця спільним суспільним і громадським інтересом незалежно від місця проживання, мови спілкування і політичних симпатій є індивідуалізм, інтравертність, приватний інтерес, вигода і користь, національна гордість. Найсильніший природний інтерес українця – це інтерес власного «Я»! Духовного «Я», матеріального «Я», всесвітнього «Я»! Кожен українець найбільше хоче свого самовираження – свого духовного світу, свого матеріального добробуту, своїх світоглядних поглядів. Тому національна ідея українців знаходиться в полі власного «Я» українця! Власного «Я», що є найбільшим мотивом життя і діяльності українця! Власного «Я», і також як «Я» інших українців, які є спорідненими братами і сестрами! Власного «Я», яке поважає «Я» іншого, і не переступає через «Я» ближнього! Це і є сутність української об’єднавчої ідеї!
Українська національна ідея – «Я»!
«Я» моє особисте, з повагою до «Я» такого ж  як я!
УНІ – Я
Це те, що дійсно об’єднує українців у їх природних ментальних рисах і прагненнях!
УНІ – Я
Це, очевидно, споконвічна доля єдності і сили українців!

Памятаймо:
Добробут сам не приходить, бажати його – недостатньо, а мати його можна тільки тоді, коли в усвідомленні кожного викристалізується мета та моральна готовність.

Гордитись собою можна тільки тоді, коли ти можеш гордитись країною в якій живеш, на благо себе і якої працюєш кожного дня!

УКР   РУС   ENG
пошук




e-mail:

© 2004-2007 ВГО "Успішна Україна". Усі права на матеріали, що знаходяться на сайті, охороняються у відповідності з законодавством України. У разі будь-якого використання матеріалів сайта, гіперпосилання на www.uspishnaukraina.com.ua є обов'язковим.