РЕФОРМА ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ

На цей час складається дуже цікава ситуація з економічними реформами, і насамперед у сфері податків. Маючи величезний потенціал, нова влада витратила вже майже сто днів на розробку цих реформ. Добре це чи погано?..

До речі, приклад надто швидкої роботи над законодавчим актом з питань оподаткування вже є — це доля законопроекту №6337. Проголосований він був 20 травня ц. р., але принаймні станом на 3 червня його ще не оприлюднено. Чому? Тому що дуже суперечливі норми для бізнесу було закладено до нього. Точніше сказати не можна, бо немає документа як такого, і зрозуміти, які пропозиції враховано під час другого читання, а які — ні, поки що неможливо.

Інший приклад — організація роботи над проектом Податкового кодексу. Маємо, врешті-решт, політичну волю для його ухвалення найближчим часом, відповідно побудовано й роботу над ним.

Міністерство фінансів точно вирішило зробити свою роботу якісно. Я не є захисником чиновників цієї держави, та коли подивився на жінок, які працюють майже цілодобово, витримуючи тиск керівництва і вимоги представників бізнесу, розмірковуючи над кожним рядком проекту кодексу, то не хочу розуміти тих «розумників», які звикли критикувати «взагалі», і зараз намагаються розповідати про «кулуарну роботу» над цим проектом.

Насправді є поки що єдиний офіційний документ від Мінфіну у вигляді презентації під назвою «Реформа податкової системи України в контексті підготовки проекту Податкового кодексу України», який можна аналізувати. Решта — робоча ситуація.

У цьому документі є позитивні речі. Це передусім наближення податкового обліку до бухгалтерського, запровадження інвестиційно-інноваційного кредиту, перенесення податкового навантаження з мобільних факторів виробництва — праці та капіталу — на споживання, ресурсні й екологічні платежі, ще багато пропозицій, які бізнес сприйме як корисні.

Однак у цьому матеріалі є економічно необгрунтовані пропозиції, що не мають, на думку спеціалістів, права на життя в кодексі. Наприклад, у розділі податку на прибуток пропонується виключати витрати на придбання товарів, робіт, послуг у фізичної особи-підприємця, що сплачує єдиний податок, із складу витрат платника податку; у розділі податку з доходів фізичних осіб хочуть запровадити сплату авансових платежів самозайнятими особами від очікуваного доходу (прибутку), та ще й не нижче платежів попереднього періоду; в напрямі вдосконалення адміністрування податків і зборів пропонують посилити майнову відповідальність платників податків за погашення податкової заборгованості, у тому числі за рахунок звернення на майно засновників, незалежно від організаційно-правової форми господарюючих суб’єктів. І цей перелік, на жаль, не є вичерпним.

Якщо коротко підсумувати вплив таких норм на розвиток економіки країни, то це повна руйнація легального бізнесу в державі Україна. Але йдеться, начебто, не про такі явища, а навпаки.

Цьому можна протиставити лише переконливі аргументи, чим зараз методично займаються багато представників бізнесу, які ще не втратили надії перебудувати не просто законодавчі норми, а ставлення суспільства до бізнесу.

Ми зараз шукаємо нові підстави для розуміння всіма того, що має бути запроваджена рівна відповідальність як платника податків, так і представника контролюючого органу за порушення в процесі нарахування і сплати податків і зборів. Але в проектах поки що головний, він же єдиний ворог — платник податків.

Ми часто є свідками такої картини: податковий міліціонер або прокурор, який їздить на роботу на власному новому шикарному «мерседесі», щось розповідає повчальне про недоплату податків підприємцю, в якого корейський «туксон» уже скоро розвалиться на ходу. Допоки суспільство, а ще більше влада будуть заплющувати на таке очі?

Я глибоко переконаний, що норма, згідно з якою посадова особа платника податків притягатиметься за порушення податкового законодавства не до кримінальної відповідальності, а до економічної, і полегшить умови ведення бізнесу, і збільшить надходження до бюджету. І така норма в проекті кодексу в 2007 році була прописана, а чи побачимо ми її зараз — питання.

Досить багато зауважень у бізнесу до процедур адміністрування податків, і ми ще сподіваємося на спільну роботу в цьому напрямі з представниками і Мінфіну, і ДПАУ.

Є й принципові речі, наприклад, забезпечення збереження права на складання консолідованої податкової звітності при оподаткуванні платників податків, що мають філії; вирішення долі вексельної форми розрахунків при розмитненні товарів, які ввозять виробники для власних потреб; протидія протягуванню таких суперечливих механізмів адміністрування, як позбавлення платників ПДВ права на складання податкових накладних, тощо. Стосовно всіх цих норм бізнес має свою позицію і буде за неї боротися.

Є також досить нові теми для визначення в податковому законодавстві. Їх підкинуло життя та ретельне вивчення бізнесом Господарського і Цивільного кодексів. Йдеться насамперед про необхідність чіткого визначення в податковому законодавстві операцій з управління активами, продажу прав на використання вигод від скорочення викидів парникових газів, оподаткування операцій з примусового продажу майна боржників, адміністрування податків під час реорганізації підприємств. Ці, а також інші конкретні питання фахівці від бізнесу вже висвітлили в співпраці з фахівцями Мінфіну та ДПАУ, і залишається чекати відповідної реакції у вигляді статей Податкового кодексу.

Одне обов’язково хотілося б підкреслити: наступного тижня на сайті Міністерства фінансів буде оприлюднений проект Податкового кодексу. Це буде відображення позицій фахівців від виконавчої влади, але саме цей документ треба найретельніше вивчити та опрацювати бізнесу, його фахівцям з наданням своїх конкретних зауважень і пропозицій, з обгрунтуванням та у визначений термін. Кінцевий результат залежатиме передусім від нас, а також, звичайно, від народних депутатів, з якими бізнесу також необхідно працювати фахово та своєчасно.

http://www.taxadvisers.org.ua/0/news/2010/june.html?new_id=146