Новини податкового порталу

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ



РОЗПОРЯДЖЕННЯ



від 2008 р. №



Київ







Про схвалення

Стратегії реформування податкової системи України





1. Виходячи з завдань Програми діяльності Кабінету Міністрів України «Український прорив: для людей, а не політиків» схвалити Стратегію реформування податкової системи України, що додається.



2. Визнати таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 р. N 56-р „Про схвалення Концепції реформування податкової системи” (Офіційний вісник України, 2007, N 13, ст. 481).









Прем'єр-міністр України Ю. ТИМОШЕНКО

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ



РОЗПОРЯДЖЕННЯ



від 2008 р. №



Київ







Про схвалення

Стратегії реформування податкової системи України





1. Виходячи з завдань Програми діяльності Кабінету Міністрів України «Український прорив: для людей, а не політиків» схвалити Стратегію реформування податкової системи України, що додається.



2. Визнати таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 р. N 56-р „Про схвалення Концепції реформування податкової системи” (Офіційний вісник України, 2007, N 13, ст. 481).









Прем'єр-міністр України Ю. ТИМОШЕНКО

28 липня 2008
Минфин спланировал налоговое будущее
На прошлой неделе Минфин обнародовал стратегию реформирования налоговой системы, на основе которой будет разработан проект Налогового кодекса. Соответствующий документ размещен на официальном сайте министерства. Его разработчики предлагают отменить все ныне действующие налоговые льготы, а также систему упрощенного налогообложения малого бизнеса, ввести налог на прибыль для страховых компаний, торговцев ценными бумагами и институтов совместного инвестирования. Кроме того, планируется (без указания нового размера ставки и времени ее введения) снизить НДС и налоговую нагрузку на физлиц в случае «достаточного ресурсного обеспечения бюджета». Предусмотрено также введение единого социального взноса и определение доходов граждан и предприятий с применением непрямых методов. Кроме того, концепция оговаривает постепенное увеличение акцизов на алкогольные и табачные изделия и новые правила взимания рентных платежей (их необходимо будет уплачивать уже за право пользования земельными участками в местах добычи полезных ископаемых).

№ 30(376) от 28 июля 2008
http://www.dsnews.ua/economy/economy-news/art36661.html

Міністерство фінансів розробило нову стратегію реформування податкової системи. До 2018 року будуть відмінені всі пільги, зрівняно фіскальне навантаження на фізичних і юридичних осіб, а також підвищені акцизні ставки і рентні платежі.

У міністерстві відзначають, що ліквідація преференцій буде компенсована держдотаціями. Експерти вітають відміну пільг, але вважають, що натомість необхідно передбачити зниження податкових ставок, пише газета "КоммерсантЪ-Украина".

24 липня Мінфін оприлюднив "Стратегію реформування податкової системи", на основі якої буде розроблений Податковий кодекс. Це вже третій варіант податкової реформи. Попередні два були розроблені урядами Віктора Януковича (ухвалена 19 лютого 2007 року) і Юрія Єханурова (був лише проект).

Нова реформа повинна продовжитися до 2018 року і наблизити українську податкову систему до європейських стандартів.

Ключовими пунктами документа є відміна всіх податкових пільг і спрощеного режиму оподаткування малого бізнесу, а також стягування податку на прибуток із страхових компаній, торговців цінними паперами і інститутів спільного інвестування.

Відміну пільг Мінфін пояснив вимогами СОТ. Натомість малому бізнесу запропонують інші "форми держпідтримки" - звільнення від ведення звітності і спрощену систему бухобліку. Попередня концепція пропонувала відновити пільги вільним економічним зонам і територіям пріоритетного розвитку.

У діючій концепції ПДВ було запропоновано знизити з 2008 року - з 20% до 18%, а ставку податку на прибуток зменшити з 25% до 20% вже до 2012 року.

Міністр фінансів Віктор Пинзеник обіцяє знизити в 2011-2013 роках тільки податок на прибуток, але конкретні цифри не називає, і це відбудеться лише у разі "достатнього ресурсного забезпечення бюджету".

У проекті стратегії Мінфін говорить і про поступове зближення податкового навантаження фізосіб (ставка прибуткового податку складає 15%) з юрособами (податок на прибуток - 25%).

Передбачені також введення єдиного соціального внеску, бруттизація зарплат і визначення доходів громадян і бізнесу шляхом непрямих методів. Для скорочення вживання алкоголю і тютюну ставка акцизного збору лише збільшуватиметься (нульова ставка буде тільки у етилового спирту, який використовується для виробництва ліків, побутової хімії і біоетанолу).

Акцизами обкладатиметься природний газ і електроенергія. Посилиться і стягування ренти - її платитимуть незалежно від видобутку корисних копалин і навіть тільки за право користування земельними ділянками.

У Мінфіні упевнені, що Кабмін підтримає їх пропозиції, і вже підготували законопроекти про відміну податкових пільг у енергозберігаючій сфері і збільшенні акцизів. Джерело газети в міністерстві говорить, що пільги будуть замінені держдотаціями. "Пільги - це непрозора і складна схема, на відміну від надання дотацій", - додає співбесідник.

Експерти підтримують відміну податкових пільг, але побоюються розподілу держсубвенцій "у ручному режимі".

Аналітик Бюро економічних і соціальних досліджень Владислав Комаров вважає, що підтримку в першу чергу отримають найкрупніші компанії. "Субсидії надавалися і раніше, наприклад сільгоспвиробникам. Але виходило, що 7% господарств отримували близько 3/4 всіх субсидій", - обурений він.

На думку директора центру "CASE-Украина" Дмитра Боярчука, необхідно чітко виписати механізм розподілу дотацій. Більш оптимальним компенсатором відміни пільг може стати зниження податкових ставок, упевнений економіст Центру ім. Разумкова Костянтин Кузнецов: "Вони повинні стати стимулюючим чинником податкової системи".

Нагадаємо, що народний депутат України від Блоку Юлії Тимошенко Валерій Писаренко вважає, що протягом найближчих двох років податкових реформ в Україні не буде. Про це він повідомив 26 червня на євродебатах, присвячених проблемам впровадження Податкового кодексу України.

"Сьогодні немає сильної влади, зокрема в парламенті, об'єднаної, яка могла б провести ефективні податкові реформи", - упевнений Писаренко.

"Кожна влада, яка приходить, більше часу займається тим, що видає податкові пільги або окремі умови господарським суб'єктам. Тому найближчим часом чекати якихось істотних змін не варто", - вважає депутат.

Писаренко також відзначив, що закінчується термін для внесення змін до Податкового кодексу наступного року, "а це означає, що наступний рік ми проведемо без якихось істотних змін у податковому законодавстві".

http://newsru.ua/finance/25jul2008/nalog.html

Як почуває себе сьогодні підприємницький сектор та як він реагує на такі економічні реалії, як корекція офіційного курсу національної валюти, висока інфляція, податкові новації? Про це «Дню» розповідав голова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Костянтин ВАЩЕНКО.

— Чи не найболючіша сьогодні для бізнесу проблема — це орендні відносини. Загальна практика в нас така, що орендні договори укладаються з місцевими органами влади на рік, а після закінчення терміну їх потрібно переукладати, але на конкурсних засадах. Виникає проблема: малий бізнес не може робити капітальні вкладення у приміщення через те, що не впевнений у продовженні орендного договору. Адже закон про бюджет передбачає тільки конкурсні засади. Така практика, безумовно, правильна, але в дійсності малому підприємцю важко конкурувати з бутиком або казино, які можуть запропонує за оренду вищу ціну. Ми пропонуватимемо уряду внести норму, яка при проведенні конкурсу визначатиме пріоритет тих, хто вже орендує приміщення. Готуємо й інші пропозиції, які враховуватимуть інтереси малого бізнесу. Наприклад, нині передбачається встановити стави плати за використання поверхневих вод. Це питання стосується підприємств, які виробляють мінеральні води, дитяче харчування, безалкогольні напої. Якщо не відмінити цю норму, то вітчизняна продукція дорожчатиме. Враховуючи ж вступ країни до СОТ, конкурентнішими на українському ринку виявляться аналогічні імпортні товари.

Отже, ми ставимо питання, щоб закон про бюджет не був регуляторним актом. Він повинен затверджувати видатки і надходження до держбюджету та не містити податкових норм.

— Які ще законопроекти для покращення життя бізнесу ви лобіюватимете в парламенті найближчим часом?

— На засіданні профільного комітету вже розглянуто і скоро з’явиться в парламенті законопроект «Про внесення змін до деяких законів щодо ліцензування». Він повинен уніфікувати стосунки всіх органів ліцензування та підприємців щодо контролю за дотриманням ліцензійних умов. Проблема в тому, що багато видів ліцензування регулюються не лише базовим законом, але й спеціальним законодавством. Комітет виступає за те, щоб, зберігши цю специфіку, розробити єдиний порядок видачі ліцензій та всіх ліцензійних процедур. Друга частина закону стосується скорочення деяких видів ліцензування, а третя передбачає запровадження нового принципу ліцензування. Згідно з ним ліцензія може вводитися лише за умови відсутності іншого державного механізму регулювання. Ця новація дозволить скоротити необґрунтовану появу нових видів ліцензій, адже кожний зайвий дозвіл — додаткове навантаження на бізнес.

Але найбільшим нашим «подарунком» для бізнесу є комплексний антирейдерський законопроект, розроблений нами спільно з Державною комісією з фондового ринку та цінних паперів і Мінфіном. Він незабаром надійде до парламенту. Ще одна законодавча ініціатива пов’язана із внесенням змін до закону «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», якою ми хочемо уточнити, що ж належить до дозвільних документів та які принципи їх надання. А іншим законопроектом затвердимо виключний перелік дозвільних документів. У разі прийняття документу парламентом, ніхто на місцях не зможе видавати нові дозволи без змін до цього закону .

— Збільшення Нацбанком облікової ставки до 12% річних означає автоматичне зменшення кількості підприємців, які можуть розраховувати на державну допомогу з погашення відсотків по кредитах. Чи говорили ви з Мінфіном про необхідність збільшувати річну суму фінансування на такі цілі?

— Так, ми провадимо такі переговори. Держкомпідприємництво пропонуватиме Мінфіну збільшити розмір річного фінансування державної програми з кредитування підприємців на 7—8 млн. гривень.

— Як ви оцінюєте вплив на підприємців іншого нацбанківського кроку — ревальвації гривні?

— Це питання не в нашій безпосередній компетенції. Але, виходячи з тієї інформації, яку отримуємо сьогодні, зрозуміло, що коливання гривні позначиться негативно на діяльності підприємств. І позначиться не стільки сама зміна валютного курсу, як її наслідки, наприклад, зменшення доступу до кредитних ресурсів. Очевидно, що будь-який бізнес зацікавлений у стабільності курсу. Тому будь-які курсові коливання негативно позначаються на його діяльності. Якщо говорити загалом, то експортери програють, а імпортери виграють. Хоча виграють умовно, бо на ринку країни конкурентними стають імпортні товари. Відповідно, зарплату отримуватимуть не наші громадяни, і прибутки отримуватимуть не наші підприємства — це охолоджує економіку.

— У парламентському комітеті з питань податкової та митної політики розробляється законопроект «Про використання звичайних цін при здійсненні податкового контролю». Чи справді він покращить стосунки контролерів і бізнесу?

— Ми підтримуємо таку ініціативу, бо це загальносвітова практика. Інтереси підприємців захищаються таким чином, що їм зрозумілі критерії оцінювання, і самі підстави для контролю стають очевиднішими. Закон дисциплінуватиме і бізнес, і податкових контролерів.

— Але ж бізнес далеко не у всьому згодний з передбаченими в документі чотирма методами контролю?

— Це вже інше питання. Саму ідею ми підтримуємо, але за змістом законопроекту, звичайно, є зауваження.

— Чого вони стосуються, конкретизуйте, будь ласка?

— Мета закону — зробити все максимально прозорим і зрозумілим. Питання щодо методики обчислення звичайних цін або можливості подвійного тлумачення деяких норми будемо узгоджувати з податковою на етапі доопрацювання.

— ДПАУ розробила документ, у разі затвердження якого підприємцям слід готуватися до збільшення термінів проведення планових і позапланових перевірок. Ваша позиція.

— Рік тому було прийнято закон «Про засади державного контролю (нагляду) у сфері господарської діяльності». Він встановлює єдині принципи, процедури і підходи здійснення перевірок для всіх контролюючих органів, і для податківців теж. Так сталося, що з самого початку позиція податкової та Міністерства фінансів була категоричною в тому плані, що вони не можуть виконувати норми цього закону. Все вилилося в те, що законом про держбюджет на цей рік податкову вилучили з- під дії закону. Ми розуміємо, що податковий контроль специфічний і в наших з ними переговорах готові погодитися, що прямо під сферу дії закону ДПА може й не підпадати, але тоді комітет наполягатиме, щоб податківці змінили власні інструкції, яким вони керуються сьогодні, відповідно до тих принципів і норм, які закладені в законі про перевірки. Йдеться про те, що не можна безпідставно продовжувати перевірку, що для позапланової перевірки повинні бути чітко визначені підстави. Якщо податкова дотримуватиметься цих принципів, ми готові врахувати її специфіку стосовно великого бізнесу і часові рамки перевірок розширити. Але це має бути не дев’яносто і не сто днів, а розумний термін, про який, гадаю, домовимось. Можливо, це буде 60 днів. Два місяці — це максимум для перевірок великих підприємств. Хочу наголосити, що стосуватися це повинно великих підприємств, а не якоїсь майстерні, чи крамниці. Крім того, для збільшення терміну перевірки мають бути чіткі агрументи.

— Які саме?

— Наприклад, розгалужена інфраструктура, обсяг виручки, можливо, позиція на ринку, якщо це монополіст, кількість працюючих...А для перевірки малих підприємств десяти днів, відведених названим законом, абсолютно достатньо.

— Чи не скаржиться бізнес на збільшення податкового тиску на фоні таких ініціатив. А також урядового наміру збільшити податкові надходження до бюджету в 2—2,5 раза?

— Це питання має концептуальне значення. Часто потрапляємо в ситуацію, коли уряд говорить, що потрібно лібералізувати стосунки з бізнесом, а з іншого боку він вимагає збільшувати податкові надходження. Часто ці речі не співпадають. Саме проведення реальних реформ. Спрямованих на спрощення дозвільної системи, ліцензування, регуляторної реформи, про які я згадував, мало б забезпечити зростання кількості підприємців і, відповідно, збільшення податкових надходжень. Якщо просто з фіскальної точки зору до цього підходити і почати знову збирати податки наперед (що також в окремих випадках спостерігаємо), то нічого доброго не буде. Завдання уряду полягає у створенні ефективних умов для розвитку підприємництва, і тоді розширюватиметься база оподаткування, податки будуть наслідком підвищення підприємницької активності громадян.

— То бізнес скаржиться?

— Скарги до нас надходять постійно. Що стосується податкових перевірок і сплати податків наперед, то сьогодні не можемо говорити, що це система або політика. Скоріше — це результат того, що якась районна податкова чи інша інспекція, маючи завдання з надходжень, шукає шляхи його виконання і часто досягає, просячи певне підприємство піти назустріч у сплаті податків. Якщо побачимо, що це стане тотальним підходом, тоді підійматимемо питання на найвищому рівні.

— На зібраннях у Держкомпідприємництві представники бізнесу постійно скаржаться на тиск з боку правоохоронних органів... Невже в нас все так погано в цьому напрямку?

— Офіційна позиція полягає у неможливості використання силових структур для рейдерських захоплень і ринкового перерозподілу. Реально такі випадки є, але потрібно говорити, що діють певні законодавчі рамки. Сьогодні одне з головних питань для Держкомпідприємництва — забезпечення контролю за дотриманням законодавства у сфері підприємництва усіма органами.


Розмову вела Наталія БІЛОУСОВА, «День»

http://www.day.kiev.ua/202582

Державною митною службою України за травень 2008 року фактично забезпечені надходження в держбюджет у сумі 9098,8 млн. гривень (біля $1800 млн.).

Це становить 152,3% від показника розпису прибутків на травень 2008 року.

Така інформація була оприлюднена сьогодні, 3 червня, на зустрічі президента України Віктора Ющенко з головою Державної митної служби Валерієм Хорошковським.

При цьому розмір щоденного середнього перерахування митних платежів та інших податків і зборів за травень 2008 року становить 454,9 млн. гривень (біля $100 млн.), або на 95,5% більше аналогічного періоду минулого року.

На зустрічі піднімалось питання необхідності поліпшення технічної оснащеності митниць і розвитку митної інфраструктури.

Як відзначив Хорошковський, фактично з 1998 року не передбачаються бюджетом кошти на розвиток інфраструктури митниць. Голова української держави, у свою чергу, висловився за передбачення необхідних для цього коштів у змінах в держбюджет цього року.

http://www.epravda.com.ua/news/484556367b395/

Украинцы и поляки обсудили проблемы подготовки к чемпионату по футболу Евро-2012. Среди прочего речь шла об инвестировании в экономику обеих стран. Дискуссии состоялись в рамках второго украинско-польского бизнес-форума , который завершился на этих выходных во Львове.

Форум собрал свыше сотни бизнесменов, политиков, чиновников и экспертов. Два дня они обсуждали возможности привлечения иностранного капитала в перестройку инфраструктуры городов, где пройдет чемпионат по футболу. Украинские бизнесмены жаловались на перемещение товаров через украинско-польскую границу, на двойную сертификацию и визовый режим. Как засвидетельствовали социологические исследования, польские предприниматели пока еще не готовы вкладывать деньги в украинскую экономику. По словам представителя польского банка „РКО ВР” Кшиштофа Телеги, польских инвесторов сдерживают большие инфляционные риски, несовершенная система налогообложения, в частности - невозвращение НДС, и взятки, которые часто достигают 30 процентов от всей инвестиции. В то же время, поляки считают, что строительство, гостиничный бизнес и пищевая промышленность являются наиболее перспективными отраслями относительно инвестирования в украинскую экономику. Между тем польские эксперты советуют чиновникам Львовщины, готовясь к европейскому футбольному первенству, сосредоточиться на ремонте дорог и перестройке таможенных переходов.

Немецкая волна


постоянный адрес статьи:
http://www.unian.net/rus/news/news-254240.html

Государственная налоговая администрация Украины (ГНАУ) будет проводить внеплановые поверки плательщиков налога на добавленную стоимость (НДС), представивших декларацию по своим обязательствам в целом, а не в разрезе контрагентов. Об этом заявил 14 апреля заместитель председателя ГНАУ Сергей Чекашкин.

Он подчеркнул, что на сегодняшний день в Украине в целом размер налоговых обязательств примерно равняется размеру налогового кредита.

"Он выше всего примерно на 0,5%. Такое возможно только теоретически, если бы внутри Украины ничего не потреблялось, а все только экспортировалось. Такое невозможно и это свидетельствует о применении известных схем для незаконного возмещения НДС", - подчеркнул Чекашкин.

Также ГНАУ выступает против замены НДС на другой налог, отметил Чекашкин.

"Я категорически против того, чтобы заменять НДС на менее прогрессивный налог. Математически он очень прост, надо только следить, чтобы его не воровали в цепочке начислений", - сказал он.

Напомним, что положение о замене НДС на налог с оборота содержится, в частности в альтернативном проекте Налогового кодекса, разработанном нардепом Николаем Катеринчуком.

http://newsukraine.com.ua/news/106299/

Політично-бізнесовий цикл в Україні зводиться до вкороченого електорального. Коливання в економіці вже не встигають за калейдоскопом виборів і химерно накладаються одне на одне… Головним стає вчасно добігти і відкусити свій шмат, і - хто б думав про межі законів чи правил?

«Все мы живем так, как по-настоящему хотим».
«Каждый народ заслуживает своего правителя».
«Если ты считаешь что что-то не сможешь сделать – ты прав».
«Невозможно решить проблему находясь на одном уровне с ней»

А. Энштейн


Этот документ ставит цель дать качественную оценку украинской и мировой налоговой системы, проанализировать направления развития налоговой системы, а также ее соотношение с государственными политиками в других областях. Также планируется оценить намерения политических сил и государственных органов власти в области реформирования системы налогообложения путем принятия налогового кодекса или отмены отдельных видов налогов. Конечной целью документа является изменение общегосударственных основ понимания налоговой политики, выработка государственной политики в области налогообложения которая ляжет в основу её реформы. Для этого необходимо описать и внедрить мероприятия по популяризации документа, анализа сторон заинтересованных в его внедрении, их влияния а также методов работы с ними.

НАЛОГООБЛОЖЕНИЕ


На рассмотрение Кабинета министров вынесен проект постановления, в котором предлагается обязать упрощенцев при импорте товаров платить налог на добавленную стоимость. Цель нововведения — остановить поток дешевой контрабандной продукции, попадающей в нашу страну через физлиц, работающих по упрощенной системе налогообложения. Эта система, введенная в 1998 году указом президента Леонида Кучмы, была призвана стимулировать развитие малого бизнеса. Частные предприниматели с оборотом до 500 тыс. гривен освобождались от уплаты НДС, налога на доходы физлиц (тогда — подоходного налога), платы за землю и сборов в социальные фонды. Все эти налоги и сборы вошли в единый фиксированный налог, размер которого варьируется от 20 до 200 гривен в месяц. Однако нововведением стали пользоваться и крупные предприятия — они начали создавать фиктивные частные предприятия, чтобы минимизировать уплату налогов.

По оценкам президента Всеукраинского объединения работодателей швейной промышленности Александра Соколовского, в прошлом году без сертификации и уплаты налогов только товаров легкой промышленности удалось ввезти и реализовать на 50 млрд гривен, из-за чего госбюджет недополучил 10 млрд гривен.

Минфин взял за основу проекта Налогового кодекса документ, подготовленный предшественниками. При этом разглядеть “добавленную стоимость”, привнесенную теперешними властями, практически невозможно

Податковий кодекс - одна із незмінних примар української політики. Всі звикли, що його прийняття постійно відкладається. Сьогодні про цю примару знову заговорили, і нині вона має два обличчя - два проекти податкових кодексів. Один із них, грубо кажучи, розробляється з 1995, а другий - на десять років молодший.

ДОВІДКА ЕП: 17 жовтня 2007 року Кабінет міністрів схвалив проект Податкового кодексу для передачі на розгляд Верховної Ради, врахувавши пропозиції Ющенка. Однак новий уряд 23 грудня відкликав цей проект з парламенту, ще до його розгляду.

У березні 2007 року попередню версію проекту свого кодексу реєстрував у Верховній Раді депутат Катеринчук, але той документ не було розглянуто через політичну кризу.

З 1999 року у Раді знаходився на розгляді проект кодексу, розроблений Кабміном Віктора Ющенка. Він дійшов до третього читання, але так і не був прийнятий впродовж семи років, і був відкликаний урядом Юрія Єханурова в квітні 2006. Крім того, з 1999 по 2000 роки на розгляд ради пропонувалося ще три депутатських проекти.


Боротьба за стабільну відсутність

Поки що активно рекламується проект, розроблений депутатами-нашоукраїнцями Миколою Катеринчуком та Ксенією Ляпіною. У Верховній Раді його зареєстровано 14 березня.

Щодо урядового проекту, який кожен склад Кабінету міністрів переробляв під себе, то його остання редакція була відкликана з Верховної Ради в 2007 році на доопрацювання. Президент Віктор Ющенко зобов'язав Кабмін подати свій проект на розгляд Верховної Ради до 1 травня.

Експерт Центру Разумкова Костянтин Кузнєцов прогнозує, що нинішній Мінфін завершить роботу над ним у квітні, і подаватиме його з не меншою помпою, ніж депутати. За його оцінками, зміни відносно старої, "азарівської" редакції, будуть суттєвими.

Катеринчук позиціонує своє творіння як революційне, заявляє навіть, що в ньому є кілька "провокаційних кроків". Зате є один недолік - його не підтримує жодна поважна структура. Податкова, Кабмін, і Український союз промисловців і підприємців працювали над розробкою старого проекту. В ньому враховано навіть пропозиції Ющенка. Тоді як нашоукраїнці заявляють лише про залучення широкого кола підприємців.

Відтак, заступник голови Державної податкової адміністрації Сергій Лекарь стверджує, що розроблений Кабміном кодекс прописаний детальніше, особливо в питанні виконання конкретних процедур. У ньому також містяться такі побажання ДПА, як усунення місцевих неефективних податків, запобігання ухилянню від сплати за допомогою використання різних цінних паперів тощо.

І дійсно, з першого погляду проект Кабміну детальніший - в старій редакції було більше 900 сторінок, в той час, як в депутатській - лише понад 500.

Перший віце-президент УСПП Сергій Прохоров критикує урядовий проект за збереження складної процедури відшкодування ПДВ, за затягнутість перевірок наукоємних підприємств, на яких не можна вести облік десятків тисяч використовуваних деталей; проте все одно саме цей проект вважає для себе ближчим.

Натомість, Костянтин Кузнєцов розповідає, що проект урядового кодексу з самого початку був формальним, різні податкові закони було зведено в окремий документ, який застарів ще тоді, коли його почали розробляти. Жодному уряду до цього часу він не потрібний, адже їм, як і Податковій, зручніше працювати в ручному режимі.

В кодексі Катеринчука і Ляпіної, за словами експерта, ДПА бачить для себе нові проблеми в податковому адмініструванні, їй це не подобається, тому вона каже, що певні норми там прописано недостатньо. Тому реальна робота над податковим кодексом буде іти в тому варіанті, який буде підготовлено Міністерством фінансів.

Кодекс Катеринчука буде лише окремим документом для порівняння, можливо, якісь елементи будуть звідти використані, наголошує Кузнєцов, адже Тимошенко - амбіційний політик, і вона буде працювати над власним документом.


Переходячи до конкретики

Катеринчук називає серед нових ідей свого кодексу односторонню дію податку на додану вартість, зменшеного до 15%; механізм запобігання зловживанням з боку податківців, який передбачає проведення позапланових перевірок лише за рішенням суду; податкову амністію для легалізації капіталів. Також часто обговорюються законодавче закріплення спрощеної системи оподаткування та податку на нерухомість. Останній, за оцінками Податкової, прописано погано. Водночас, міністр фінансів Віктор Пинзеник неодноразово заявляв, що у новій урядовій версії цю норму також буде передбачено.

Взагалі ж урядовий проект наразі можна обговорювати лише умовно, базуючись на старому проекті. Його прийнято вважати більше прихильним до великих підприємств, аніж до малих та середніх. Зокрема, стимулюється їх перехід у великий бізнес через прямі або непрямі преференції. Це більше відповідає американській податковій системі, і дійсно, розробники повідомляли, що у їх проекті брали участь консультанти зі США.

В той час, як Катеринчук наголошує на використанні європейської моделі. Останнє Кузнєцов вважає доцільнішим, зважаючи на явище конкурентоспроможності податкової системи. Він нагадує досвід Латвії, яка стала членом ЄС, але зволікала з модернізацією податкового сервісу. І тоді латвійські платники податків почали виводити активи до країн Євросоюзу.

Директор аудиторської фірми "Капітал Плюс" і член ради Спілки підприємців малих, середніх та приватизованих підприємств України Тетяна Шевцова дотримується думки, що запровадження в нашій державі ПДВ односторонньої дії, поширеного в країнах Європи, наприклад - в Німеччині, дещо передчасне. Згідно з проектом, будуть обкладатися ПДВ лише операції продажу на користь неплатників податку, до яких належать, насамперед, кінцеві споживачі - фізичні особи, а також суб'єкти спрощеної системи оподаткування.

Експерт додає, що давно очікувана бізнесом відміна податкових накладних також в проекті Катеринчука відсутня. Їх лише замінено на інший обов'язковий документ - рахунок, який є "звітним податковим документом і водночас розрахунковим документом". Окрім того, пов'язані з ПДВ нововведення не можуть, за оцінками Шевцової, застосуватися на практиці через чинність закону "Про податок на додану вартість", який проектом не відміняється.

Прогресивніша модель використання податку на прибуток, за оцінками експерта, міститься в урядовому проекті, який відмовляється від не виправданого часом принципу "першої події", тим самим наближуючи податковий облік до бухгалтерського. У Катеринчука ж норми податку на прибуток мало відрізняються від чинного Закону "Про оподаткування прибутку підприємств".

"Таким чином, зменшення ставок податку на додану вартість (до 15%), податку на прибуток (до 20%) вже не мають суттєвого значення. Очікування бізнесу не полягають лише в зменшенні податкових ставок, але і в тому, щоб закони були зрозумілими і однозначними в застосуванні", - говорить Шевцова.

Нагадаємо, проект, розроблений під керівництвом Миколи Азарова, передбачає зниження ПДВ до 17%.

Державна податкова адміністрація достатньо критично ставиться до активізації спрощеної системи оподаткування. "Я не хотів би, щоб була така думка, що податкова проти спрощеної системи. Ми за неї, але тільки для тих випадків, коли вона справді виправдана і необхідна - для так званих самозайнятих осіб", - каже Лекарь. Він виступає проти застосування спрощеної системи, скажімо, в комісійній торгівлі, а за її впровадження - лише в тих умовах, в яких облік може бути складним.

Збільшення граничних лімітів для застосування спрощеної системи (500 тис. грн. - для фізичних осіб-СПД, 1,5 млн. грн. - для юридичних осіб) ДПА також вважає не обов'язковим, нагадуючи, що торік із понад 2 млн. платників ліміти перевищили тільки близько 2 тис. Натомість Спілка підприємців малих, середніх та приватизованих підприємств вважає ці норми найбільш вдалими в усьому проекті.

24.03.2008 _ Артем Захарченко, ЕП

http://www.epravda.com.ua/publications/47e76aa88568c/view_print/

Премьер-министр Украины Юлия Тимошенко заявила, что отныне качество работы региональных налоговых служб будет оцениваться по показателю налоговой нагрузки.

На пресс-конференции премьер-министр сообщила, что такая договоренность была достигнута сегодня в ходе совещания по вопросам деятельности органов государственной налоговой службы, прошедшем в Национальном университете государственной налоговой службы в Ирпене при участии председателя ГНАУ Сергея Буряка и министра финансов Виктора Пинзеника.

«Используя показатель налоговой нагрузки и то, какая нагрузка на разные предприятия в разных отраслях и областях, мы сможем делать выборочные проверки. И очень метко – там, где они на самом деле должны быть», - подчеркнула Тимошенко.

Премьер сообщила, что за январь-февраль количество проверок сокращено на треть, а поступления в бюджет существенно увеличились, передает «УНИАН».

Тимошенко также заявила, что в отношении руководителей налоговых служб регионов, где показатель налоговой нагрузки будет наименьшим, будет рассматриваться кадровый вопрос.

На сегодняшний день, по ее словам, в Днепропетровской и Николаевской областях отмечены хорошие показатели налоговой нагрузки, которые составляют 1,57% и 1,47% соответственно, а в Волынской области этот показатель достаточно низкий – 0,038%.



http://for-ua.com/ukraine/2008/03/14/152831.html

СБУ на цьому тижні планує запровадити відкриту телефонну лінію для звернень бізнесменів щодо випадків контрабанди і тиску на них. Про це сьогодні під час брифінгу повідомив виконуючий обов’язки голови СБУ Валентин Наливайченко, передає кореспондент «proUA».

«На цьому тижні запроваджуємо відкриту лінію і прийом у мене для тих бізнесменів і суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які б хотіли повідомити нам, де їм заважають чесно працювати і безперешкодно сплачувати бюджетні платежі. Хто б це не був», - сказав Наливайченко.

«Я просив би, якщо є скарги - не боятися повідомляти. Повірте, позиція буде дуже жорсткою, незважаючи на те, співробітники яких правоохоронних органів заважають нашим підприємцям легально працювати», - додав він.

http://ua.proua.com